Студенти на рейки лягати не будуть

— Тоді мене неправильно зрозуміли ваші колеги-журналісти, — твердив Станіслав Маніковський, директор Мирогощанського аграрного коледжу, депутат обласної ради. —Точніше я такого й не думав говорити, бо прекрасно розумію, що б це означало…
Передісторія полягає в тому, що обласна преса взяла за незаперечну істину частину вислову досить відомого і шанованого педагога, аграрника, організатора. Проте кому як не журналістам належить знати, що із контексту фрази “виривати” не можна. Тим паче виставляти їх як кінцеве і безапеляційне твердження. Та що вдієш, гонитва за сенсацією робить іноді з газетярами дивні метаморфози.
Так ось, МАК і справді заборгував за електроенергію доволі значну суму. Точніше борг мав погасити державний бюджет, адже коледж фінансується саме з нього. І як кожна бюджетна організація не має права “перекидати” кошти з однієї статті витрат на іншу. Одне слово, на 1 січня МАК не розрахувався з ВАТ “Ей-І-Ес Рівнеенерго” за використану електроенергію у листопаді і грудні 2002 року. Коли ситуація з оплатою за спожиту електроенергію дійшла до верхньої межі кипіння, директор і запитав: “То що, мені виводити людей на дорогу чи на залізницю?” Але він цього не обіцяв — у МАКу навчаються й неповнолітні, не лише дорослі.
— Та не існує конфліктів, — каже пан Станіслав, — для вирішення яких не можна знайти компроміс. Довелося мені відвідати не один кабінет: де вимагати, а де й просити. Я керівник і повинен вирішувати проблеми свого закладу. Аякже! Інша справа, що мене зрозуміли. Дійшли спільної думки. Проблема перетворилася на питання. І ми їх успішно вирішимо… А на рейки чи дорогу ніхто й не збирався виходити.