На Рівненщині, багатій на водойми, День рибалки — не просто формальна дата. Це день, коли з берегів Горині, Случі, Ікви та численних ставків і озер звучать історії про найбільший улов, дитячі згадки про перші рибальські ранки з дідом і сучасні розмови про стан річок і рибальські правила.
Традиція з характером
Риболовля — заняття з давньою традицією. На Поліссі це було одне з джерел прожитку ще з прадавніх часів. З покоління в покоління передавалися секрети плетіння сіток, вибору наживки та розуміння поведінки риби. Досі в багатьох селах на півночі Рівненщини є старші чоловіки, які зберігають у коморах дерев’яні човни, саморобні вудки і знання про “правильний” місяць для вудіння щуки.

Зараз же риболовля — здебільшого відпочинок. І хоча не всі рибалки мають “професійний” підхід, любов до води, тиші й руху поплавка об’єднує і підлітків, і пенсіонерів, і бізнесменів, які вириваються з офісів на ставок чи річку.
Куди по рибу?
Рівненщина має понад 200 річок, зокрема й відомі Горинь, Случ, Стир, Іква. Для риболовлі популярні водойми біля Білого озера, Басів Кута, Хрінницького водосховища, поблизу Демидівки, Костополя, Острога.

У кожному районі є “свої” місця — озера й ставки, які роками облюбовані місцевими. Наприклад, на Сарненщині популярні невеликі приватні водойми, де рибу підгодовують і ловлять за принципом “зловив — відпусти” або “зловив — заплати”.
Серед найбільш “рибних” напрямків — Бистричі на Березнівщині, озера біля Володимирця та річкові плеса поблизу Дубровиці. Там і карась, і лящ, і щука, і навіть сом часом трапляється. Детальніше про це ми писали у матеріалі “Де можна порибалити на Рівненщині: кращі місця для відпочинку з вудкою”
Що кажуть самі рибалки?
Олександр із Рівного рибалить понад 30 років. Каже, з кожним роком це хобі стає дорожчим — якісні вудки, наживка, ліцензії, подекуди й платний вхід на водойму. Але додає:
“Це не про гроші. Це про спокій. Про вміння чекати. Про тишу, яку вже не знайдеш у місті. І про той неповторний момент, коли тягнеш рибу з води й не знаєш — карась це, чи трофейна щука”.

А ще — це традиція. Багато рівнян приходять з дітьми, як колись їх водили діди. Сімейна риболовля — це не про улов, а про час разом.
Чи можна рибалити всюди?
У Державному агентстві меліорації та рибного господарства регулярно нагадують про правила. У більшості водойм заборонено ловити під час нересту (зазвичай у квітні-травні), а також заборонено ловити у межах природоохоронних зон. Також є норми на кількість снастей і улову — не більше 3 кг на добу, крім одного трофея.
На жаль, попри законодавство, проблем з браконьєрством чимало.
“Круглий рік трапляються випадки незаконної сіткової риболовлі. Іноді — з використанням електровудок чи вибухівки. А це завдає катастрофічної шкоди річковій фауні”, — розповідають у Рівненському рибоохоронному патрулі.

Так, під час нерестової заборони, яка в більшості районах Рівненської області розпочалася першого квітня та закінчилась 30 червня, Рівненський рибоохоронний патруль зафіксував 188 порушень. Сума накладених штрафів склала 15 215 грн, а сума стягнутих – 17 510 грн. Нараховано збитків на суму 164 901 грн. У порушників вилучено 119 заборонених знарядь лову та 73 кг водних біоресурсів.
«Дотримання рибалками правил є надзвичайно важливим під час нересту. Адже він відіграє важливу роль у відтворенні природних ресурсів та підтриманні сталих запасів водних біоресурсів у області. Кожен громадянин повинен починати з себе: дотримуватись встановлених правил, а також інформувати про виявлені порушення», – наголосив заступник начальника управління Олександр Новак.
Нерестова заборона 2025 закінчилася, але співробітники Рівненського рибоохоронного патруля продовжують патрулювати водойми Рівненської області, здійснювати моніторинг екологічного стану водойм. Якщо ви помітили порушення на водоймах області – прохання оперативно повідомляти на телефон «гарячої лінії» відомства: 067 540 53 90.
Свято зі змістом
У День рибалки на Рівненщині іноді проходять аматорські турніри, тематичні виставки в музеях, зустрічі рибалок у клубах. Проте це не про урочистості. Це про вдячність — природі, воді, традиції. Це про тих, хто до світанку стоїть із вудкою в руках на туманному березі, чекаючи першого клювання.

Саме риболовля стала не просто розвагою, а способом реабілітації фізичної та психологічної для наших захисників. Саме для них організовують численні змагання чи прості виїзди на берег, аби побути в колі тих, хто точно розуміє, поговорити або ж просто помовчати про своє.

Для когось це спокій. Для когось — спорт. Для когось — спосіб бути ближчим до природи. А для когось — нагода згадати батька чи діда, з яким колись так само стояли над річкою. Усе це — про риболовлю.
Зі святом, рівненські рибалки!
Нехай у вашому кошику завжди буде улов, а в душі — мир і тиша, як на ранковій річці.



