Рівненщина від А до Я
Трішки історії…
Після чергового третього поділу Польщі наприкінці XVIII століття століття по лінії Збараж—Броди—Берестечко—Сокаль пройшов кордон між Російською та Австрійською імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд вирішив зробити систему оборонних укріплень. Так під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів—Київ збудували Дубенський форт, що став більш відомий у наш час як Тараканівський.
Історики пишуть, що спочатку будівельні роботи очолював військовий інженер-полковник Борисов (його історики вважають автором проекту Тараканівської фортеці), а згодом будівництвом керував інженер-полковник Баумгартен.
У будівництво фортеці вклали чималі як людські, так і матеріальні ресурси.
Однак за іронією долі російські війська Тараканівський форт за призначенням так і не використали. Уже в 1900 році його перетворили на склад, проте через надмірну вологість від цієї ідеї довелося відмовитися. Згодом форт став в’язницею. У 1915 році шедевром військово-інженерної думки скористалися австрійці, коли російські війська повністю покинули форт. Вони ж його і зруйнували у 1916 році під час Брусилівського прориву.
У центральній частині форту звели двоповерхову казарму, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти та штаб коменданта форту.
По периметру форту — так звані безпечні каземати. Їх усього 105. У свідченнях за 1905 рік йдеться, що каземати призначалися як для бойових дій, так і для проживання. А ще тут були склади, лазарет, операційна, дезінфекційні камери, морг, туалети і колодязі. Усі каземати були оснащені вентиляцією та обігрівались печами. Окрім того, у форті була встановлена каналізація, водопровід і навіть спеціальна піч, де спалювали нечистоти. Усі приміщення підземних коридорів і кімнат мали електричне освітлення. А у 1899 році форт навіть телефонізували. Безпечні каземати слугували ще й для підтримки фортечного валу. Фасадної стіни давно немає.
Найцікавіше — всередині форту
Сьогодні каземати, як і весь Тараканівський форт, поросли травою, деревами і кущами. Високі стіни форту, що густо вкриті різноманітною рослинністю, подекуди справляють враження іншого світу, який існує паралельно з нашим.
— Коли я вперше потрапив до фортеці, враження були неймовірні. Інколи навіть здавалося, що от-от десь пройде доісторичний динозавр чи пролетить ще якесь дивне створіння, про яких розповідають на каналі Дискавері, — розповідає рівнянин Петро БОРОДІН.
Проте найцікавіше — всередині форту. Приміщення хоч майже й зруйновані, проте все ж не втратили своєї величі та таємничості. До фортеці часто приїздять дикі туристи, які, озброївшись ліхтариками, блукають колишніми казематами. Під час таких прогулянок варто бути дуже обережними, адже можна з необережності перечепитися та зламати собі ногу чи руку. Потрапивши в темряві у круглу кімнату, назад без ліхтарика можна і не повернутись, а у лабіринтах легко заблукати навіть з ліхтарем. Нижні більш небезпечні яруси закриті від цікавих туристів.
Нерідко відвідувачі форту залишають на стінах і свої автографи — від класичних написів “тут був…” — до нецензурних…
Свого часу Тараканівський форт пережив кілька воєн — Першу і Другу світові, громадянську, радянсько-польську. Проте оборонну фортецю зруйнували все ж таки не війни. Головним ворогом для шедевру військової інженерії виявився час, а також людська байдужість до шедевру військової інженерії XVIII століття.
Матеріали по темі:
Найвизначніші місця Рівненщини, які варто відвідати
Тараканівський форт (Дубенський район)
7 чудес Рівненщини
Рівненщина унікальна
