Прем’єра пластичної фантазії, щедро збагаченої танцями та еротикою, відбудеться третього червня.
— Тільки під час постановки я зрозумів наскільки складна ця п’єса, адже це ранній твір Вільяма Шекспіра, і чимало тексту ми змушені були замінити дією, інакше б вистава йшла три дні. Це знову комедія, але якщо “Дуже проста історія” торкалася вічних тем: проблем батьків і дітей, то “Сон літньої ночі” — це легка феєрія, де буде багато танців, гумору, містики, кохання, — розповідає Сергій Павлюк.
Дія на сцені розгортається у трьох площинах, які переплітаються, але живуть цілком самостійно. Це стосунки між молодими людьми — любовний трикутник (і не один), містична сила: ельфи та феї, які намагаються допомогти закоханим, але тільки все заплутують ще дужче, і вистава у виставі, де на догоду князю майструки: кравці, ткачі, мідники на чолі з теслею — народним артистом України Георгієм Морозюком, ставлять виставу у своєму народному театрі. З’єднувальною ланкою усіх трьох складових є Пек (Станіслав Лозовський) — блазень короля фей та ельфів Оберона (Віктор Янчук).
Розкрити сповна свій режисерський талант у рівненському театрі Сергію Павлюку запропонували після успішної постановки у Тернополі. Раніше він працював виключно з трагедіями, але Рівне чомусь постійно надихає творити комедії. Пояснює це тим, що подобається заряджати глядача позитивним настроєм. Режисер полюбляє під час прем’єри сидіти у залі серед глядачів і слухати як сприймають виставу, як обговорюють сюжет, адже вистава — це обмін енергетикою між акторами і глядачами, у кіно такого не відчуєш. А найбільшою похвалою для себе вважає, коли глядач не помічає на сцені режисерської роботи. Адже вона полягає у праці з акторами, через гру яких і розкриває свій задум.
У виставі задіяний балет та майже весь творчий склад театру: народний артист України Анатолій Гаврюшенко, заслужений артист України Володимир Дьяков, Анатолій Лозовський, Ірина Шестерікова, Олеся Демчунь, Андрій Куделя, Юрій Ширко, Ігор Ніколаєв, Вікторія Клещенко…
Сергій Павлюк закликає глядача не шукати глибоко сюжету чи символізму у виставі, адже це лише легкий десерт на закінчення театрального сезону.
