Заборгованість по зарплаті працівникам усіх міських підприємств сягнула майже 10 мільйонів гривень. У “лідерах” залишилися “Рівнеазот”, “Рівнельон” та РЗТА. Водночас, заводи та фабрики виробили продукції на 640 мільйонів гривень. Яка її частка реалізована, невідомо. Члени виконкому поцікавилися, чи є сенс у такому разі працювати на склади. Управління ж економіки, як зауважив його начальник, згідно з чинним законодавством дотримуються принципу невтручання у діяльність підприємств. Водночас, за словами пана Торкунова, якщо є змога, краще надавати допомогу тим, хто має якийсь потенціал.
Скажімо, спроби відновити деревообробну промисловість не дали результатів. Рівненська меблева загинула, хоча частково збережено обладнання та цехи. Але бажаючих працювати там досі немає, каже Олег Торкунов, хоча у котельнях, підвалах та складах процвітають приватні цехи з виготовлення меблів, які здатні конкурувати з іноземними і за якістю, і за цінами.
Не розуміють в управлінні й бажання обласної держадміністрації змінити місце приписки ВАТ “Рівнеазот”. Міський голова Віктор Чайка наголосив, що в адміністрацію відправили не один лист з позицією міської влади. Цю позицію голова висловлював і раніше — місто категорично проти передачі підприємства під юрисдикцію району, якщо ж забиратимуть, то разом з інфраструктурою мікрорайону “Ювілейний”. Адже будинки, дитячі садки й школи там потрібно опалювати, вулиці прибирати, людей лікувати.
Не краще ставлення й до інших підприємств:
— Мені льонокомбінат вже в печінках сидить, — сказав міський голова. — Якщо у деяких місцевих підприємств ще можна знайти директорів та якось вплинути на ситуацію, то з тими, де власники у Києві, або й далі, взагалі працювати неможливо.
А прокурор м.Рівного Віталій Войтюк пообіцяв допомогти владі у питанні виплати заборгованої зарплатні. Як виявилося, на сім керівників місцевих підприємств вже заведені кримінальні справи. Інші — під особливою увагою прокурора.
