У Дубні урочисто відзначили 110-ту річницю від дня народження одного з найвидатніших польських пілотів Другої світової війни — Станіслава Скальського. Подію символічно назвали «Українська колиска польського аса». Адже саме в Дубні минули його юнацькі роки, що стали фундаментом майбутнього бойового шляху.
Захід організував Державний історико-культурний заповідник м. Дубна. Його історичну вагу підкреслила участь поважних гостей — консула Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марека Войцеховського та професора з Варшави, полковника у відставці Тадеуша Кшенстека, який особисто знав Скальського.
Двомовна екскурсія
Делегація поклала квіти до меморіальної дошки на фасаді дубенського ліцею №1, де з 1925 по 1933 рік навчався майбутній ас. Тут уже багато років діє експозиція, присвячена відомим випускникам, серед яких і Скальський. Екскурсію для гостей підготували учениці ліцею — українською та польською мовами.
Пам’ять загиблих українських воїнів вшанували на Алеї слави біля замку, де портрети дубенських Героїв нагадують про сучасну боротьбу за свободу. Після хвилини мовчання делегація вирушила до Тронної зали замку, де відбулося головне дійство.
Від школи до бою
Науковці заповідника розповіли чимало маловідомих фактів з життя Скальського. А саме про його дитячі роки, про знаменитих друзів та однокласників, про перші романтичні сторінки та бойовий шлях, який зробив його легендою. Архівні фото, дослідження істориків та виступи молоді створили атмосферу живого діалогу з минулим.
Скальський був не лише блискучим пілотом, який збив 17 ворожих літаків. Його людяність стала не менш вагомою рисою. У розпал бою він урятував двох поранених льотчиків Люфтваффе, а через десятиліття зустрівся з одним із них. Цей жест назавжди закарбував його ім’я як лицаря повітря й шляхетної людини.
Професор Тадеуш Кшенстек та консул Марек Войцеховський подякували дубенській громаді за збереження памʼяті про героя. З нагоди ювілею заповідник виготовив спеціальні марковані листи, які урочисто передали почесним гостям та інституціям — продовжуючи традицію пошанування людей, що вписали Дубно у світову історію.
Хоч Станіслав Скальський більше ніколи не повернувся до міста, де виростав, Дубно й надалі береже пам’ять про свого найславетнішого випускника.
