Робота над геральдичним знаком велася не один місяць. Автору надали різноманітні документи з історії села, він ознайомився із звичаями та традиціями, які побутували у цій місцевості.
Перекази людей свідчать, що на території села Великий Стидин споконвіків було багато джерел. А оскільки вода у них завжди була холодною, студеною, то й почали називати ці місця Великими Студеницями. Поляки ж писали — Великі Студні. Пізніше закріпилася назва Великий Стидин. Щоправда, немало старожилів пов’язує назву села із річкою Студенка, що колись протікала у цих краях. Сьогодні — це звичайна канава, в яку перетворили річку під час проведення “глобальної” меліорації на Поліссі у кінці 60-х років. Якраз по обидва боки цієї меліоративної канави знаходиться багато джерел, з яких б’є чиста, холодна вода. Саме вони живили колишню Студенку. Тож є припущення, що назва річки прикріпилась до назви населеного пункту.
А численні лелеки, які облюбували цю місцевість для свого проживання, стали символом злагоди, добробуту та продовження роду людського.
Депутатам сільради дуже сподобався герб. Вони затвердили його одноголосно.
