Україна — забута батьківщина страусів

Наша країна, за словами, іноземних підприємців — “земля обітована” для бізнесменів, котрі хочуть успішно розпочати свою справу. Незаповнені ніші на кожному кроці — тільки закочуй рукави й починай трудитись. Власник фермерського господарства “Лев і страуси” вже чотири роки як знайшов своє місце у світі бізнесу. Трохи екзотична, трохи екстравагантна, а тепер уже і прибуткова справа виросла з доволі дивакуватого хобі.

За п’ятдесят кілометрів від Рівного, вздовж Київської траси, біля села Користь облаштувалась на території колишнього сільськогосподарського аеродрому незвична для Західної України ферма. Тут немає традиційних для нашого сільського господарства корів та овець — тут розводять африканських страусів.
А почалося все з того, як простий український чоловік Лев Мельнишин одного разу потрапив на страусину ферму. Чи то велич африканського птаха, чи то новизна ідеї справили на нього незабутнє враження, і він придбав для себе сім’ю цих великих пернатих. А поспілкувавшись згодом із досвідченими датськими та ізраїльськими страусоводами та відвідавши багато ферм Росії, Польщі та Молдавії, він збагнув, що таких птахів можна успішно розводити і у наших кліматичних умовах.
Величезні — 2,6 м та більше зростом, важкі — біля 100 кг, гарні — з багатим строкатим оперенням, чорні африканські страуси блакитна шийка оселилися у приміщенні європейського класу, побудованому за всіма вимогами Євросоюзу. На сьогодні ця ферма вже займає територію майже 4,5 га. Бо тільки для розбігу такого птаха потрібна довжина вольєра не менше 60-70 м — щоб він міг вільно розігнатись і зупинитись, адже бігати для нього настільки ж природно, як для риби плавати. Крім того, африканський красень розвиває швидкість 70-80 метрів за годину.
Сім’я страусів складається із трьох особин: двох самок та самця. Страусисі треба прожити два роки, щоб почати нестись, а страусу майже три — щоб запліднювати. Але свою здатність до відтворення роду вони зберігають до шістдесятирічного віку. Маленькі страусенята народжуються розміром з курку. Сім днів вони не харчуються. А далі їх треба вчити їсти та пити. У природі цьому навчають батьки, на фермі — люди. Пташенята мають особливо яскраве пір’я — завдяки якому могли би безпечно себе почувати у різнобарвних травах савани. Маленькі птахи також зберігають особливості поведінки, закладені у них природою: коли всі їдять — одне страусеня обов’язково стоїть на “вахті”, оберігаючи інших. Тому не можна купувати одного страуса, бо він нічого не їстиме — весь час пильнуватиме ворогів.
Страусів заводять заможні українці як декоративну прикрасу, а підприємливі любителі природи розміщують їх у своїх міні-зоопарках. В Європі цінується ніжне та корисне м’ясо цих птахів. Воно не містить холестерину, корисне діабетикам та людям з проблемами шлунково-кишкового тракту. У Швейцарії, приміром, страусине м’ясо вводять у меню кожного, хто знаходиться у профілакторії чи дитячому садку. В Україні — це делікатес, наявністю якого можуть похвалитись тільки найпрестижніші ресторани. Спеціальні рецепти та техніка приготування роблять страви із страусового м’яса справжньою спокусою для гурманів. Щоправда, досить дорогою. Попитом користуються також яйця. Вагою 1,5 кг, вони можуть зберігатися у холодильнику до семи місяців. А приготувавши одне таке яйце, можна отримати величезну яєчню діаметром 50 см та товщиною два сантиметри, і, як кажуть поціновувачі, надзвичайно смачну. А от пір’ям страусів подушки набити не вдасться — бо його інтенсивно використовують для оздоблення одягу. Великі ательє Донецька та Дніпропетровська вже застосовують цей пухкий матеріал для створення елітного одягу. До речі, на один карнавал у Ріо-де-Жанейро на розкішні костюми танцівниць щороку витрачається приблизно 10 тонн страусового пір’я. А шкіра цього птаха за своєю якістю може скласти конкуренцію крокодилячій. Вироби з неї користуються великим попитом у світі, незважаючи на високу ціну.
Фермерське господарство “Лев і страуси” має статус племінного репродуктора і займається вирощуванням тварин, а супроводжує діяльність ферми фірма “Екстрадиція”, що бере на себе всю іншу роботу, у тому числі продаж птахів.
— Історики стверджують,— каже пан Лев,— що у цілинних степах, які були на території нашої України багато століть тому, вільно паслися страуси. Отже, створюючи ферму, ми не пробували вигадати ще раз велосипед, а просто повернули птахів додому.

Loading

Не пропускайте важливі новини Рівненщини Читайте ОГО у Google News
Підписатися
Поділитися:

Головні новини

Прокрутка до верху