За статистикою, кожна восьма жертва льодових необачностей — дитина. Як стверджує начальник відділу профілактичної роботи з недопущення надзвичайних ситуацій на водних об’єктах обласної комунальної аварійно-рятувальної служби Маргарита Борчаковська, цьогорічна смертність на воді зменшилась на 25%, а серед дітей — майже вдвічі. Проте людська безпечність і безвідповідальність призводять до трагічних випадків. Зокрема, у більшості (45%) — це загибель у нетверезому стані, решта — при порушенні правил поведінки на воді (20%). Діти опиняються у критичних ситуаціях через безконтрольність дорослих та невміння плавати.
За одинадцять місяців цього року на водних об’єктах загинуло 94 людини, з них — 12 дітей до шістнадцяти років. Згідно з інформацією, наданою відділом профілактичної роботи з недопущення надзвичайних ситуацій на водних об’єктах, чоловіки гинуть у шість разів частіше, ніж жінки. Запеклі рибалки, охоплені жагою спортивного інтересу, до кінця не усвідомлюють рівня небезпеки свого перебування на ще не зовсім сформованому льоду. Зокрема, за словами Маргарити Борчаковської, в сільській місцевості трагічні випадки на водоймах Рівненщини зустрічаються у п’ять разів частіше, ніж у міській.
Збільшення кількості загиблих у цьому році спостерігається у таких районах області, як Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Корецький, Радивилівський та в місті Рівному. І якою б не була статистика — зі спадом чи ростом нещасних випадків, вона все-таки констатує нашу життєву недисциплінованість і безвідповідальність. Смерть — це урок для живих. Але, часто, на жаль, із запізненням.
УРОКИ ЖИВИМ ДАЮТЬ МЕРТВІ?
У житті все-таки є місце жорстокому збігу обставин. 12 грудня поточного року, коли на першій сторінці щоденки було опубліковано матеріал про трагічні випадки на водних об’єктах області (нетверезий чоловік переправлявся через річку Стир, ще не вкритою кригою, і загинув від переохолодження), того ж дня і на тій же водоймі (!) загинула учениця зі Степані.

