Першими почали рахувати свої втрати експортери, які продали свою продукцію у доларах, а потім обміняли північноамериканську валюту за нижчим курсом. Ці компанії терплять збитки й дотепер, і щоб якось триматися на плаву, вони підвищують ціни. А зростання вартості їхніх продуктів веде до зменшення обсягу реалізації. Не в захваті від різкого зміцнення гривні і власники валютних рахунків — їх миттєві втрати склали різницю між попереднім та теперішнім курсом долара.
З іншого боку, зміцнення національної валюти порадувало імпортерів, які купують дешевші долари та витрачають їх на придбання закордонного товару, що зберіг свою ціну. Відповідно, варто очікувати зниження цін на імпортні товари. Про те, як на рівненський бізнес вплинуло зміцнення гривні, розповідають ті, кого це безпосередньо торкнулося.
Туристи платитимуть трохи більше
Директор туристичної фірми “Сакма” Марина Сара:
— Туристичний бізнес має свою специфіку. Бо спочатку люди думають про хліб, про предмети першої необхідності, а вже потім — про відпочинок. Туроператори залежать від процвітання місцевого бізнесу. В умовах, коли бізнесмени незадоволені ситуацією, що склалася у країні, коли їхні прибутки зменшилися, звичайно, вони думатимуть не про подорожі. І сьогодні ми відчуваємо спад попиту на поїздки.
А у зв’язку із різкою стабілізацією гривні туристів, що вирушають за кордон, очікує неприємний сюрприз у вигляді коефіцієнту конвертації, який доведеться сплачувати. Для кожної країни такий коефіцієнт встановлюється індивідуально. Отже, турист платитиме у гривнях трохи більше.
Рівненські експортери опинилися у замкнутому колі
Комерційний директор ВАТ “Рівнеазот” Микола Власюк:
— На підприємства, які працюють на місцевому ринку або мають незначну частину експортної продукції, різкий спад долара суттєво не вплинув. ВАТ “Рівнеазот” працює на 70% експорту, то, зрозуміло, що по нас це вдарило. Адже платимо за газ та електроенергію в гривнях, купуємо сировину за національну валюту, а продаємо товар за долари. Якщо раніше курс долара був 5,29, то сьогодні — 5,05, тож різницю між ними втрачаємо і відповідно за той самий долар можемо придбати менше сировини.
Директор виробничо-торговельного підприємства “Агропереробка” Ольга Рудомська:
— Так зване зміцнення гривні негативно відбилось на виробниках, що експортують свою продукцію за кордон, оскільки на місцевому ринку ціни у національній валюті на комплектуючі та сировину зросли. А наше підприємство значну частину продукції збуває за кордон і вже має там певні домовленості. У результаті ми працюємо у збиток, адже відкоригувати ціни попередніх контрактів вже неможливо.
Підприємства, що мають справу тільки з національною валютою, зміни курсу майже не відчули
Голова правління ВАТ “Поліссяхліб” Віктор Нагорнюк:
— Специфіка нашого підприємства у тому, що ми ведемо розрахунки у національній валюті, й коливання курсу долара практично не відчуваємо. На підвищення чи спад реалізації товару, на збільшення прибутків впливають більше сезонні чинники. Приміром, у великодні свята продажі завжди падають.
Заступник директора з маркетингу ТзОВ “Олісма” Ольга Наймет:
— Наше підприємство виготовляє дві групи товарів. Одна з них розрахована на місцевий ринок, інша експортується. Щодо реалізації першої групи товарів, то коливання курсу ми не відчули. А щодо товару, який постачається за кордон, то зміни відбулися. Але оскільки ми маємо справу переважно з європейськими країнами і прив’язані до євро, то на діяльності фірми це особливо не позначилося.
Працівники банків запевняють: економіка стабілізується
Начальник валютного відділу рівненської філії “Західінкомбанку” Олег Яцук:
— У попередній період НБУ кожен день проводив емісію гривні шляхом викупу надлишкового долара. Ці дії були адекватні ситуації, що тоді існувала на ринку. Тобто на міжбанківських торгах весь час пропонувався зайвий долар, який НБУ скуповував. Зараз Національний банк участі у торговельній сесії не бере. Упродовж десяти днів на міжбанківському ринку заявки на купівлю та продаж збалансовані, що свідчить: курс долара відповідає його фактичній вартості. Отже, цей курс має задовольнити як імпортерів, так і експортерів.
Провідний економіст базового відділення рівненського обласного філіалу банку “Аваль” Ігор Харєв:
— У зв’язку зі зміцненням гривні доларові кредити стало повертати легше, оскільки гривнева вартість такого кредиту впала. І тепер за певну кількість гривень можна погасити більшу кількість доларів. Спостерігається також зниження відсоткових ставок у гривнях та доларах. Але ті, хто оформляв кредитний договір раніше, змушені будуть повертати борг згідно з контрактом.
Ціни на товари, що експортуються, знизилися
У фірмі “Тіко” нас повідомили, що ціни на імпортну техніку прив’язані до долара. І останнім часом знизилися. Від чого попит на товари зріс, адже дешевші речі завжди приємніше купувати. Справжньою несподіванкою для покупців також стали дешевші гривневі кредити. Отже, з’явилося більше можливостей.
Продавець магазину “Касіо” Роман Гірак:
— У зв’язку з тим, що гривня стала сильнішою, у нашому магазині відбулося зниження цін. Дешевшими стали мобільні телефони. Приміром, на апараті, що коштує 70 доларів, в еквіваленті національної валюти споживачі економлять 18 гривень.
![]()

