Право на щорічну відпустку залишається однією з основних трудових гарантій в Україні навіть в умовах воєнного стану. Водночас чинне законодавство передбачає низку особливостей, які дозволяють роботодавцям обмежувати надання відпусток у певних випадках. Саме тому питання відпочинку працівників продовжує викликати чимало запитань як серед найманих працівників, так і серед керівників підприємств.
Які правила діють під час воєнного стану
Право громадян на відпочинок гарантоване Конституцією України, Кодексом законів про працю та Законом України «Про відпустки». Однак із запровадженням воєнного стану набули чинності спеціальні норми Закону України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Документ передбачає, що роботодавець має право відмовити працівникові у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Крім того, тривалість щорічної основної відпустки за поточний робочий рік може бути обмежена 24 календарними днями.
Таке обмеження може стосуватися працівників, які відповідно до законодавства мають право на довшу відпустку. Наприклад, окремих педагогічних працівників, осіб з інвалідністю та інших категорій. У такому випадку дні, що перевищують встановлені 24 календарні дні, переносяться на період після завершення воєнного стану.
Читайте також: Сімейний лікар у відпустці: у НСЗУ пояснили, що робити пацієнтам
Коли роботодавець має право відмовити
Найбільше повноважень щодо обмеження відпусток закон надає роботодавцям стосовно працівників, які забезпечують безперервну роботу важливих для держави об’єктів та виробництв.
Зокрема, йдеться про працівників, які:
- залучені до роботи на об’єктах критичної інфраструктури;
- виконують мобілізаційні завдання або замовлення;
- працюють на підприємствах, що виробляють товари оборонного призначення.
Для таких категорій працівників роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпустки. Виняток становлять лише відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, а також відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Водночас закон не зобов’язує роботодавця відмовляти у відпустці. Остаточне рішення ухвалюється з урахуванням виробничої необхідності, кадрової ситуації та специфіки діяльності підприємства.
Що буде з невикористаними днями
Фахівці наголошують, що невикористані дні щорічної відпустки не анулюються. Якщо працівник не зміг скористатися своїм правом на відпочинок через особливості роботи під час воєнного стану, ці дні можуть бути використані пізніше.
Також законодавство гарантує компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки у разі звільнення працівника.
Окрему увагу юристи звертають на рішення Конституційного Суду України, ухвалене у травні 2026 року. Суд визнав неконституційним обмеження щодо окремих категорій працівників, для яких мінімальна тривалість щорічної основної відпустки перевищує 24 календарні дні, зокрема неповнолітніх осіб та осіб з інвалідністю. Це рішення може вплинути на подальше застосування відповідних норм трудового законодавства.
Що варто знати працівникам
Під час воєнного стану роботодавці справді можуть обмежувати надання відпусток або скорочувати їхню тривалість до 24 календарних днів. Проте такі рішення повинні відповідати вимогам законодавства та враховувати реальні потреби підприємства.
Для працівників важливо пам’ятати, що право на відпустку не скасовується. Якщо скористатися нею зараз неможливо, невикористані дні зберігаються та можуть бути надані після завершення воєнного стану або компенсовані під час звільнення.
За матеріалами Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
