— Під час передвиборчої кампанії ви у своїй програмі чільне місце відводили саме проблемі теплопостачання. Яким чином можете охарактеризувати стосунки рівнян і КП “Комуненергія” зараз?
— Перші результати мого заглиблення у це питання наштовхують написати сагу або роман. З огляду на фактичні результати складається враження, що нічого вирішити неможливо. При тому, що я досить відома у місті людина — за мене проголосувало 32 тисячі рівнян. Знаєте, це як стіна, через яку доводиться проламуватися, пробиватися, але за допомогою кваліфікованих юристів, через звернення у прокуратуру, до суду. І лише таким чином можна добувати якісь крихти інформації, чим же насправді займається “Комуненергія”.
— Невже це так важко? Це ж не об’єкт стратегічного значення.
— Іноді мені здається, що набагато легше здобути інформацію з того ж “Південмашу”, ніж з нашої “Комуненергії”. На перше моє звернення з проханням надати просту інформа-цію про структуру та напрямки діяльності цієї організації, якими є розцінки на послуги, обµрунтування та методика розрахунків тарифів, ви будете сміятися, але отримана відповідь була такою:” КП “Комуненергія”, згідно чинного законодавства, не зобов’язана надавати інформацію, яку ви просите у зверненні”.
— Але ж ви — депутат Рівненської обласної ради?
— Основним є те, що “Комуненергія” (і це записано в її статуті) є власністю саме Рівненської обласної ради. Я як один з власників звертаюсь, і отримую таку відповідь… Лише після того, як звернувся до прокурора міста, потім — до в.о. прокурора області, були розставлені крапки над “і”. В.о. прокурора області направив мені листа, в якому йдеться: “Встановлено, що в порушення вимог закону України “Про статус депутатів місцевих рад”, керівництвом КП “Комуненергія” безпідставно відмовлено Вам у наданні інформації”. Він же видав припис, згідно з яким я нарешті почав отримувати якусь дозовану інформацію. Потім, на друге звернення з проханням уточнити розміри тарифів, відповіді так і не надійшло.
— Надавати тепло та гарячу воду в оселі рівнян — єдина функція КП “Комуненергія”?
— Я теж так думав до останнього часу, поки не побачив статут цього підприємства. Хочу процитувати деякі положення статуту. Їх загалом дуже багато, але деякі просто вражають. До сфери діяльності “Комуненергії”, виявляється, входить:
– розробка та роздрібна торгівля товарами народного вжитку та сільськогосподарською продукцією;
– надання транспортно-експедиційних послуг, організація екскурсійних поїздок, подорожей, круїзів;
– виготовлення автомобілів (!), їх рихтування та фарбування;
– сервісне обслуговування побутової техніки;
– реалізація (як оптова, так і роздрібна) холодильників та морозильників;
– організація та утримання фірмових магазинів, ресторанів, кафе та їдалень;
– купівля-продаж нерухомості;
– виготовлення та реалізація медичних та хімічних речовин;
– розвиток добування корисних копалин…
Нам треба розібратися з цим статутом. На мою думку, саме у ньому і криються причини наших холодних батарей та відсутності гарячої води у кранах. Ви бачите цей далеко не повний перелік пунктів того, чим займається або планувала зайнятися “Комуненергія”. Крім того, дуже важливо звернути увагу на те, що є основним параметром діяльності цього підприємства, яка його основна мета? Адже відповідно до цього і питають керівництво, що ти зробив? Але якщо ви думаєте, що основним напрямком “Комуненергії” є опалення наших квартир та подача гарячої води, то глибоко помиляєтесь. Виявляється, згідно із статутом, “головним узагальнюючим показником діяльності підприємства є… прибуток”.
— Але ж хіба це погано, коли підприємство є рентабельним і приносить прибуток?
— Справа у тому, що воно не є комерційним. “Комуненергія” — комунальне підприємство, тобто таке, яке створила громада виключно для задоволення власних потреб, зокрема у гарячій воді та опаленні. Якби це було основним показником її діяльності, все місто було б задоволеним. Але ж прибуток можна отримати і на економії. Наприклад, на температурі води у кранах та радіаторах, кількості днів її подачі… Адже ми платимо фактично цілий рік — незалежно, є вода, чи ні. Ситуація зараз складається таким чином: якщо “Комуненергія” взагалі не буде постачати нам тепло і гарячу воду, то стане дуже прибутковим підприємством.
— Але ж досить часто можна почути нарікання керівництва на те, що рівняни не розплачуються за надані послуги…
— Згідно з інформацією, яка надійшла від керівництва КП, у 2000 році рівняни не проплатили 700 тисяч гривень, а у 2001 — понад мільйон. Насправді ці суми мізерні у порівнянні з тими, які декларує “Комуненергія” у звітах про заборгованість, яка в реальності становить майже 50 мільйонів. Це тоді, як всі споживачі, включно з державним бюджетом і тими з нас, хто не оплачує надані послуги, заборгували 20 мільйонів. Тобто решта 30 мільйонів — борги, які утворилися невідомо звідки. І не менш цікавим є те, що цей факт абсолютно не цікавить жодний слідчий орган.
— Нещодавно передано у власність у Рокитному та Костополі відповідні частки “Комуненергії”. Яким, на ваш погляд, буде результат у разі передачі частини “Комуненергії” Рівному?
— Безумовно, позитивним. Знаючи міську раду та міського голову, впевнений, що робота цього підприємства за таких умов була б прозорою і ми б знали, за що платимо. Сьогодні ситуація виглядає таким чином, що навіть повний розрахунок з “Комуненергією” не вирішить проблеми опалення у місті. Тому що за ті борги, які вона зробила, а не мешканці, місто може бути відключено від тепла, електроенергії, води і газу.
— Нещодавно ваш позов до “Комуненергії” розглядався у міському суді. З чим пов’язана ця справа?
— Знову ж таки із з’ясуванням розміру та методики нарахування тарифів, які ми мусимо сплачувати. Хочу подякувати судді Ніні Музичук , яка не пошкодувала часу і зусиль на розбір цієї справи. На суді було винесене рішення про визнання неправомірним ненадання запитаної мною інформації. Суд зобов’язав “Комуненергію” надати весь реєстр тарифів і розцінок на послуги.
— За вашими прогнозами, коли слід очікувати передачу “Комуненергії” у власність міста?
— Може статися й таке, що на той час передавати уже буде нічого, або ж у передачі буде відмовлено. Минулої сесії у власність Рокитнівського району та Костополю було передано частину “Комуненергії”. І я не проти того, бо на місцях видніше, як господарювати. Але ж у той самий час відхиляється пропозиція щодо передачі частки КП Рівному. Не розумію ситуацію, коли від великого пирога відривається по шматку з тим, щоб останньому, тобто Рівному, залишилось щось за принципом “на тобі, Боже, що нам негоже”.
— Невже Рівному зовсім нічого не залишиться?
— А за статутом взагалі щось фантастичне виходить! Цитую: “підприємство має право продавати, передавати, обмінювати, позичати, здавати в оренду своє майно”. Такого не може дозволити собі навіть приватна фірма!
— Коли ж у Рівненського району з’явиться власна гаряча вода і тепло?
— А чим він гірший за інші? Не виключено, що уже на наступній сесії у громади Рівненського району з’явиться “Рівнерайкомуненергія”. Тут не обійдеться без великих зусиль, а про безболісну передачу й мови уже немає. Але проблеми самі не зникнуть, тому в мене є цілком природне бажання виконати свої обіцянки і забезпечити-таки рівнян теплом та гарячою водою.
У підготовці інтерв’ю використані матеріали прямого ефіру, який відбувся 19 листопада на ТРК “Рівне 1”.
