Про те, що ворона загрожувала життю людей, довелось почути від рівнянина Олександра Петрова, який мешкає в одному з будинків на вулиці Черняка:
— У мене двоє старих батьків-інвалідів, за якими доглядаю. Самі розумієте, що це таке: прибрати, приготувати їжу, попрати одяг та білизну. На все потрібно чимало води, тим більше — гарячої. Якось, коли я тільки переселився до батьків, зайшов у квартиру і відчув сильне запаморочення: ввімкнена колонка, зачинена кватирка на кухні. Ще трохи — і чадний газ зробив би свою чорну справу…
Викликали майстра “Рівнегазу”, який, виявивши відсутність тяги у димоході, опломбував колонку. Потім викликали пічника з ЖКП “Промислове”. Оскільки квартира пенсіонерів Петрових знаходиться на п’ятому поверсі, то зручніше було прочищати димар згори, з даху. Але майстер побоявся вилазити на нього — сніг та лід відбив охоту ризикувати. Довелося йти знову в ЖКП за підмогою та спеціальним тросом. Розколупавши вентиляційний отвір на кухні, чоловіки майже дві години орудували тросом вгору-вниз — додолу падали лише окремі гілочки… воронячого гнізда. Видно, господарі квартири користувались колонкою не так часто як інші мешканці будинку. Тому й птахи “освоїли” саме цей димовий канал.
Нарешті зусилля доблесних представників ЖКП увінчались успіхом — трос не тільки пробив отвір у димарі, а й потягнув за собою залишки гнізда, яке було настільки спресованим, що довелось його розбивати.
Лише після цього пан Олександр отримав на руки акт про те, що димохід прочищено і в ньому є тяга, достатня для безпечної роботи газової водогрійної колонки. Побутові незручності, пов’язані з відсутністю проточної гарячої води, тривали три дні. Якщо не брати до уваги те, що це було в останні дні новорічних свят.
Звідси й висновок для користувачів газовими приладами та пічними системами: перед користуванням ними потрібно переконатись у наявності достатньої тяги. А пічникам комунальних підприємств — більш ретельно виконувати свої обов’язки.
