— Як і коли ви захопилися комп’ютерними іграми? Чи правда, що колись прогулювали уроки у школі, аби пограти у комп’ютерні ігри?
— Я комп’ютерними іграми “захворів” у десять років. Так, я “прогулював школу” — їздив до Києва, у Рівне, у Здолбунів. Туди, де були на той час комп’ютерні ігри. Відтоді я їх переграв тисячі. Всі сміялися, мовляв, це несерйозне захоплення. Коли я їх переграв тисячу (це було років у 12), вже точно знав, що буду займатися цим бізнесом — розробляти комп’ютерні ігри. Потім, коли подорослішав, років у 25, знову повернувся до цього.
— Ви розпочинали у 1999 році? Тоді була створена ваша перша компанія?
— Як до бізнесу, до цього прийшов у 1999 році. Тоді був співзасновником компанії Another Day Games. Усе розпочиналося так. Зібралося декілька друзів — давайте робити ігри. Хоча ідея, як робити гру і все, що стосувалося організації бізнесу, лежало на мені. Але ми, четверо, були співзасновниками з рівними правами. Врешті-решт це призвело до розвалу компанії. Бо не може бути чотири капітани біля керма одного корабля.
— Розкажіть про свою компанію.
— Зараз у нас компанія Friends Games, яка була створена вже з урахуванням усіх помилок, попереднього досвіду. Створена у 2003 році одразу як комерційна структура, що направлена лише на заробіток грошей. Із перших днів заснування ми мали контракт з американськими компаніями — розробляли ігри на інтерактивне телебачення. А на даний момент наша компанія — одна з найбільш успішних, якщо не найуспішніша на українському ринку розробки казуальних ігор. Саме казуальних ігор, бо ігровий бізнес — дуже обширний. У нас зараз одночасно два проекти. За рік випускаємо приблизно чотири продукти, тобто чотири гри.
Ми створили близько трьох десятків ігор — на персональний комп’ютер, веб-ігри та на інтерактивне телебачення. Практично всі наші ігри займали верхні позиції у світових рейтингах з продажу як для інтерактивного телебачення, так і для персонального комп’ютера. Найвідоміші з них — Amazonia, Dream Vacation Solitaire, Magic Match 2
— Можна сказати, що ваші ігри грають по всьому світі?
— Так, ми — міжнародна компанія. Наші ігри грають всюди. Вони перекладені на сім мов світу, включаючи японську та китайську.
— Яку частину займають казуальні ігри серед усіх комп’ютерних ігор?
— Серед тих людей, які взагалі грають у комп’ютерні ігри? Точно не знаю цифр. Проте це близько 50 відсотків, а можливо, й більше від загальної кількості людей, які грають. Адже до аудиторії казуальних ігор може увійти будь-яка людина. Адже це дуже прості ігри, розраховані абсолютно на всіх.
— Розкажіть про людей, які працюють у вашій компанії.
— Зараз у нас працює кілька десятків людей. Це програмісти, дизайнери, гейм-дизайнери, менеджери, люди, що займаються контактами з клієнтами. Існує стереотип, що ігри роблять програмісти. Програмісти роблять біля 25 відсотків усієї роботи. Інша частина роботи — за дизайнерами, гейм-дизайнерами, художниками, продюсерами, менеджерами, бізнес-девелоперами.
— За якими якостями відбираєте людей для своєї компанії? Можливо, хтось із читачів зацікавився і хоче у вас працювати.
— Необхідно бути професіоналом у своїй галузі. Дуже важливо знати англійську. Адже ми нещодавно стали частиною великої американської корпорації і необхідно спілкуватися з нашими роботодавцями їхньою мовою. Комунікабельні люди, які хочуть працювати в команді і прагнуть досягати якихось висот.
— Розкажіть детальніше про співпрацю з американською корпорацією.
— Компанія Friends Games стала внутрішньою студією корпорації Oberon Media. Вважаю, що Oberon Media на даний час — це лідер на світовому ринку казуальної індустрії. Це дозволить вийти нашій компанії на новий рівень, ще більш високий. Щодо мене, то моя нова офіційна посада — директор з відносин із розробниками у Східній Європі. Буду займатися всім, що стосується паблішингу, дистриб’юторського бізнесу й роботи з нашими партнерами-розробниками. І на мені тепер лежатиме дуже велика частина роботи з розвитку бізнесу компанії Oberon Media в Європі.
— Як зараз проводите свій час? У чому полягає ваша робота?
— Зараз я між небом і землею (сміється). Живу у літаках. Конференції, ділові зустрічі… Мені треба курирувати три офіси — одночасно працювати і в Рівному, і в Санкт-Петербурзі, і у Києві. Досить часто бувати в Сіетлі.
— У яких регіонах України краще розвинута казуальна індустрія?
— Донедавна не знав, що Friends Games була чи не єдиною працюючою ігровою компанією на Західній Україні. Є чутки, що з’явилася якась невеличка компанія у Львові. На Сході з цим краще — там просто більші міста, міста-мільйонники. І, за законом великих цифр, чим більше людей, тим більша вірогідність виникнення якихось структур.
Серйозних казуальних компаній в Україні — лише три. Це Absolutist (м.Дніпропетровськ), Enkord (м.Київ) і Friends Games (м.Рівне).
— А тепер про перспективи. Яким ви бачите себе через п’ять років?
— П’ять років — це дуже багато для цієї індустрії, бо тут змінюється все за місяць. Вона розвивається надзвичайно великими темпами. Не знаю. Найближчі три роки бачу себе працюючим у топ-менеджменті компанії Oberon Media. Можливо, на інших посадах. Можливо, років через три-чотири знову захочеться зайнятися власним бізнесом. Можливо, мені набридне корпоративна робота. Адже працювати у своїй власній компанії і в корпоративній компанії — це зовсім інші речі.
— Поділіться секретом свого успіху.
— Поставити ціль і досягати її, незважаючи ні на що. І сміятися в обличчя всім, хто каже, що це смішно й цього неможливо досягнути. Якщо ви вірите у свою справу, можна досягнути чого завгодно, будь-яких результатів. І головне — ніколи не зазнаватися і розуміти, що тобі завжди є чому повчитися. І ще — важливо підбирати людей, на яких можна покластися і яким можна довіряти. У крайньому разі, хоча б одна така людина в команді повинна бути.
— Ваша улюблена комп’ютерна гра?
— Я так давно не граю в ігри, що не можу сказати. Моя улюблена гра, я ще з дитинства пам’ятаю, це Donkey Kong Country для Super Nindendo. Ця гра мені так “вбилася” в голову.
— А які перспективи розвитку казуальної індустрії в Україні?
— В Україні вона буде розвиватися дуже стрімко, я постараюсь (сміється). Тому що, знову ж таки, ми вибрали початковою базою місто Санкт-Петербург. Але ми зміщаємо зараз наш фокус ближче до Києва. Адже Україна все ж-таки ближче до Європи. Сюди набагато простіший в’їзд для всіх іноземців. Сподіваюся, що у нашій державі рано чи пізно почнуть розуміти, що інтелектуальна праця — це все-таки важливіше, ніж копати вугілля. Бо це гроші, які робляться з повітря і повертаються в державу, а не вивозяться з держави з ресурсами. І сподіваюся, що все ж таки в Україні додумаються зробити податкові квоти для компаній, які розвивають тут так успішно цю галузь. Отож, думаю, найближчим часом Україна стане одним із центрів казуальної індустрії принаймні в Європі. Не виключено, що й у світі також — побачимо!
n
словничок
Казуальні ігри
(від англ. casual – випадковий) – формат комп’ютерних ігор, які, як правило, мають достатньо прості правила й не потребують від користувача хорошого володіння комп’ютером. Здебільшого мають яскраву привабливу картинку і мінімум тексту. Найпростішими казуальними іграми можна назвати ті, які включаються у стандартний комплект до операційних систем. Такі ігри, як правило, мають невеликий розмір – від от 5 до 50 Мб і поширюються так, щоб їх було легко скачати і тут же розпочати ігровий процес. До казуальних ігор відносяться такі ігри, як Color Lines, Tetris, Zuma, Zzed, а також різноманітні головоломки тощо. Часу на проходження таких ігор потрібно небагато, тому вони добре підходять для тих, хто не може приділяти багато часу на гру.
