Все, що ви можете запропонувати на ринку товарів і послуг, необхідно рекламувати. Споживач має знати, кому i що замовити.
Отже, ми доходимо висновку, що популярнiсть є необхідною складовою успіху на ринку. Не все відоме — популярне, але все популярне — вiдоме.
Популярність не приходить сама собою. Для цього потрібна спеціальна діяльність, яку прийнято називати “розкруткою”. Дехто вважає, що достатньо лише розпочати виробництво якісного товару або якоїсь послуги — й споживач сам знайде вас. Це хибна думка. Популярнiсть треба виборювати.
Може, ви щось робите набагато краще за інших. Але яким чином потенційний клієнт знатиме про це? Можна бути справжнiм ученим, педагогом, але про це ніхто не знатиме, доки ви самі про себе не заявите або про вас не розкажуть. Але практика свiдчить, що iншi про вас, як правило, не розповiдають, оскiльки нiхто не хоче дiяти у ваших iнтересах. Ви маєте відстоювати ці інтереси самi. Ви повиннi заявити про себе. Що означає — “заявити про себе”? Це, мабуть, не просто вийти з оголошенням: “Я — Михайло Поплавський, ректор університету культури і мистецтв. Вступайте до мого навчального закладу”. Це абсурд. Треба створювати імідж.
Уявіть собі рекламу: “Інститут такий-то приймає для навчання за такими спецiальностями”. Ну то й що? Можна прочитати аналогічні рекламні оголошення ще кільканадцяти навчальних закладів, які готують спеціалістів з тих же спецiальностей. Але ж ви підете не до будь-якого, а вступатимете до того, який має власний імідж, відповідає вашим потребам i, на ваш погляд, є кращим за інших.
Тобто, певний імідж — це не просто популярнiсть, а популярнiсть того, що є у вас кращого. Імідж — це ваша унікальнiсть.
Тому скромність тут ні до чого. А “нескромність” стосується двох моментiв: по-перше, ви повинні бути нескромним, констатуючи власну унікальність (несхожість з іншими, нестандартність); i по-друге, ви повинні бути нескромним, популяризуючи вашу нестандартність.
Констатувати й популяризувати — це вкрай важливо. Радянська iдеологiя втовкмачувала громадянам: “Не вирiзняйся, це нескромно, будь таким, як усi”. Справдi, нескромно хвалити себе за роботу, якщо інші роблять те ж саме не гірше. Та якщо ти робиш це краще i вмiєш вигідно продати свою працю, то навiщо замовчувати це? За такої скромностi ви програєте у справі, а споживач — у якості.
Скромність — найкоротший шлях до невідомості. І я додав би ще — до бідності.
Від Михайла Вороніна
— На початку шістдесятих я працював закрійником в одному з київських ательє. І дуже мені не подобалось, як була поставлена наша робота. Власне, як і всюди — порядку мало, до клієнта ставлення байдуже. Квитанцію втулять мовчки, а там — крім ціни, день, коли треба на примірку прийти. Людина приходить, а йому: “Ще не готове, зайдіть завтра”. Заходить завтра: “Ой, майстер захворів (як варіанти: у нього весілля, хрестини, іменини, гості проїздом із Сахаліну)!” Одним словом, бардак.
Я вирішив зробити трохи інакше. Перше — склав чіткий графік, де були записані дні, числа і навіть години прийому клієнтів. Причому, все це було чітко узгоджено з кожним із них. Щоправда, спочатку люди від незвички перепитували: “Вам передзвонити?”. “Ні, кажу, — у нас, якщо обіцяно, отже буде”.
Друге — примірка. Знаючи, хто і коли прийде, я заздалегідь розвішував їхні костюми у кабінці. Це справляло приголомшуюче враження: “Який же Михайлович молодець! Виявляється, він пам’ятав, що я прийду, він приготував примірку зарання!” Клієнт психологічно вже мій. І навіть якщо я зроблю щось не так — він все пробачить за моє до нього ставлення. Таким чином, за три роки я привчив людей до дисципліни та якості. А потім раптом подумав: навіщо, власне, дві примірки? Почали працювати з однією — не виходить. Три місяці вдень шив, увечері — поров. Суцільна “мавпяча робота”. Нарешті, вийшло!
І тут клієнт, як кажуть, дозрів. Люди мало не штурмом стали брати ательє. Довелося скласти графік попереднього запису. Спочатку на тиждень, затим на два, на місяць — клієнти стояли в черзі, аби пошити костюм. А коштів на закупівлю тканин та інших необхідних матеріалів не було. Проблема! І я подумав: якщо люди будуть записуватися і вносити аванс у розмірі 100 карбованців, я зможу гарантувати пошиття костюма до певного терміну. Спочатку такий запис був 1 раз на місяць, і я міг обслужити 100 чоловік. Так з’явились перші оборотні кошти, і я вже міг щось закупити. Потім записувались один раз у півроку, але велика кількість клієнтів. Таким чином, і оборотні суми вже були чималими. Ми стали добре заробляти. Все відбувалося завдяки гарним відгукам наших клієнтів.
Від Володимира Співаковського
Славнозвісність особистості
Як стати відомим? По-перше, треба захотіти. По-друге, вирішити для себе, що головніше: зробити відомим себе, свою продукцію чи свою фірму? Як зробити привабливим свій товар, зробити з нього бренд, який запам’ятовується? Треба придумувати.
У 1993-му був такий випадок. Телевізійна група приїхала робити сюжет про наш ліцей. І журналістка спитала, чи не можу придумати щось новеньке, щоб людям було цікаво дивитись. Я за три дні придумав новий формат ТБ-програми, в якій антиподи безжалісно сперечались би на заздалегідь задану тему, не шкодуючи один одного. Через місяць на УТ-1 вийшла перша програма “Ринг”. В одній з перших передач я виступав на захист олігархів. Звичайно ж, спеціально викликав вогонь на себе. Ви ж уявляєте масштаб аудиторії УТ-1 — вся країна. Природно, що громадськість не помітити мого виступу не могла.
Що означає бути публічною людиною, визнаною? Є спосіб вибуховий — стати чемпіоном, отримати перший приз. Другий спосіб — регулярна поява в ЗМІ. У різних віконечках я з’являюсь на ТБ. Там уже знають, що я “руйнівник стереотипів”, а для рейтингу передач це важливо. Думки, які я висловлюю, і парадоксальні, й несподівані, а для декого корисні.
Як стати відомим? У Німеччині одна панянка в Інтернеті розмістила об’яву, що заради оплати навчання в університеті згодна розпрощатися із цнотою. Уже у перший тиждень вона отримала 11 000 000 пропозицій отримання грошей без будь-яких умов та сексуальних домагань.
Популярність книги
От, наприклад, книгу “Якщо хочеш бути багатим і щасливим, не ходи у школу” написати легко, а продати, щоб купили… До того ж книг на цю тему чимало, особливо перекладів. Я замислився над тим, які почуття повинен відчувати читач. Ну, прочитав. Цікаво, що далі? Далі… нічого не відбувається. У книзі ясно написано, як розбагатіти. А якщо конкретно, за принципом “тут і негайно”? Як цього добитись? А це запитання — вже половина відповіді. Як зацікавити читача, що йому дати? У книзі я помістив шість спеціальних менеджерських завдань. І запропонував читачу, який вирішив ці завдання, приз: стажування за кордоном. Дуже швидко прийшло 12 000 відгуків. У нас була можливість через діючу школу бізнесу безплатно відправити на стажування в Німеччину толкових менеджерів. Так 18 чоловік поїхали стажуватись у Німеччину, згодом відкрили свої фірми, розбагатіли та зробили собі кар’єру. А якби я не придумав конкурсу?
В якійсь мірі популярності сприяло те, що під час презентацій, прес-конференцій кожному журналісту дарувався екземпляр. Майже кожного разу, коли у мене брали інтерв’ю на тему освіти, я дарував книгу.
Знаність проекту
У Віктора Пелевіна у “Generation “П” чимало точних спостережень дійсності. Є і неймовірні слогани. От один із них: “У всякого бренда своя легенда”. “Бренд року” — безперечно легендарний конкурс. Щоб стати брендом і завоювати свій сегмент ринку, мені довелось іноді грати епатажну роль. Гостро чіпляти рекламу, особливо класичну. Я виступав проти традиційної реклами, написав ряд статей на тему “Рекламі — брендець”. Доводив, що рекламний бізнес несправедливий, лицемірний і паразитує на тілі глобальної економіки.
Епатаж потрібен для привернення уваги у своєму сегменті ринку. Це все одно як запалити маяк. Знайти своє місце й освітити його. Ми поводились упевнено і порядно. Хоча теоретично позитивний або негативний піар — все одно піар.
Ігор ГУБЕРНІКОВ,
автор і організатор Національної програми “Будь багатим”.
Для листів читачів: 01159, Київ-159, а/с 31, Губерникову
e-mail: 100kingsua@zeos.net
А про всі секрети і прийоми успіху українських підприємців читайте в альманасі “Деньги! Власть! Слава!” (передплата з квітня на друге півріччя 2006р., індекс каталогу Укрпошти 95057).
![]()

