Заступник голови облдержадміністрації Олександр Чуприна переконаний, що погодні умови не стали на заваді селянам для закладання надійної основи під врожай 2004–го року. І якщо взяти до уваги, що практично без втрат вийшли із зими посіви озимих (їх цьогоріч в області на 17 тисяч гектарів більше, ніж торік), то оптимізм Олександра Чуприни цілком закономірний. Тим паче, що озимину вчасно і якісно підживили мінеральними добривами. Отож, практично, з комплексом весняно-польових робіт у господарствах впоралися у визначені агротехнічні строки. Але це аж ніяк не означає, що до жнив селяни можуть влаштувати собі канікули. На часі – захист рослин від хвороб і шкідників, підготовка зернотоків і хлібоприймальних підприємств до приймання збіжжя, ревізія зернозбиральної техніки.
Щодо останнього, то ситуація в області досить напружена. Із 1600 наявних у господарствах усіх форм власності зернокомбайнів, 80 відсотків – віком понад 10 років. Отож, аби через півтора місяця вони змогли вийти у загінки, зараз треба провести їх ремонт. У цьому чиновники від села обіцяють хліборобам підтримку, пропонуючи потужності трьох, дивом не “прихватизованих” майстерень, а ще сприяння фірм, зайнятих поставками зернозбиральної техніки і комплектуючих до неї. “Фірмачі”, звісно, за надані послуги правитимуть далеко не пільгові ціни, розраховуючи на стовідсоткові проплати хоча б з очікуваного врожаю.
Щоб зібрати вирощене, товаровиробникам нині доведеться розв’язувати ще одну проблему: не по днях, а по годинах зростають ціни на пально-мастильні матеріали. І цей процес набрав настільки стрімких обертів, що оператори на АЗС не встигають міняти цінники на бензин і солярку. Таку ситуацію звичайним сезонним підвищенням цін на пальне вже навряд чи можна назвати. І навряд чи територіальні управління Антимонопольного комітету і з контролю за цінами зможуть тут щось вдіяти. Отож знову селянам доведеться вишукувати кошти у і без того “дірявих” власних бюджетах. А швидше — залазити у кабалу. Адже на сьогодні тільки борги із виплат заробітної плати становлять загалом по області 3 мільйони 180 тисяч гривень. Погасити їх повністю у господарствах планують, як і передбачено президентським розпорядженням, до жовтня цього року, коли з’являться кошти від реалізації вирощеного. Але де гарантії, що зерно буде в ціні хоча б на рівні минулого року і ним можна буде розпоряджатися на власний розсуд?
Подбали селяни і про буряковий лан. Олександр Чуприна переконаний, що у цьому напрямку види на цьогорічний врожай непогані. На 28-ми тисячах гектарів йде формування густоти рослин, підживлення. І якщо не станеться нічого непередбачуваного, корені обіцяють бути ваговитими.
Статистика свідчить, що аграрний сектор економіки області потроху вибирається із прірви злиднів. За темпами валового виробництва продукції цьогоріч Рівненщина – у десятці кращих в Україні. І шкода буде, коли такі титанічні зусилля товаровиробників зведуть нанівець оскаженілі ціни на енергоносії і безлад на ринку сільгосппродукції. Хоча, виникають сумніви, що така цінова політика є безладною. Скоріше, виглядає вона спланованою.
