11 листопада 2026 року минає чотири роки від дня звільнення Херсона від російських окупантів. Після понад восьми місяців окупації на вулицях міста знову замайоріли синьо-жовті прапори. Херсонці обіймали українських захисників, плакали й святкували повернення України. Та за цими кадрами радості стояли місяці важких боїв, складних військових рішень і величезних зусиль Сил оборони.
Напередодні річниці колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів про Херсонську наступальну операцію. Він пояснив, завдяки чому вдалося звільнити місто та як події осені 2022 року вплинули на подальший перебіг війни.
Вісім місяців окупації та день, якого чекали тисячі людей
Російські війська захопили Херсон на початку березня 2022 року. Це був єдиний обласний центр України, який окупантам вдалося захопити після початку повномасштабного вторгнення.
Протягом понад восьми місяців місто жило під російською окупацією. Херсонці виходили на проукраїнські мітинги, а згодом переживали обшуки, викрадення, переслідування та терор. Восени ситуація на фронті змінилася. Українська армія поступово звільняла населені пункти правобережної Херсонщини. 9 листопада російське командування оголосило про відведення військ за Дніпро.
А вже 11 листопада 2022 року українські військові увійшли до Херсона.
На площі Свободи та вулицях міста їх зустрічали місцеві жителі. Люди діставали українські прапори, співали гімн та обіймали військових. Ці кадри облетіли весь світ і стали одним із найсильніших символів українського спротиву.
Як ЗСУ змусили росіян залишити Херсон
Через чотири роки Валерій Залужний детальніше пояснив, чому звільнення Херсона стало можливим. За його словами, російські війська залишили правобережжя не з власної доброї волі. До відступу їх змусили системні дії українських захисників. Одним із вирішальних чинників стало руйнування російської військової логістики.
Починаючи з літа 2022 року, українські війська застосовували західні ракетні системи HIMARS та M270 для ударів по складах боєприпасів, командних пунктах і шляхах постачання окупантів.
Через це російському угрупованню на правому березі Дніпра ставало дедалі складніше отримувати пальне, боєприпаси та підкріплення. Водночас українська піхота й бронетехніка поступово просувалися вперед.
Залужний зазначає, що у жовтні військовому командуванню довелося змінити тактику наступу. Замість постійних атак укріплених позицій українські підрозділи зосередилися на блокуванні противника, ударах по його силах і пошуку слабких місць в обороні.
До кінця жовтня 2022 року, за наведеними ним даними, українські захисники звільнили понад 90 населених пунктів правобережної Херсонщини. У результаті російські війська втратили можливість надійно утримувати свої позиції та були змушені залишити Херсон.
Перемога, яка змінила хід війни
Звільнення Херсона стало не лише військовим, а й політичним ударом по Кремлю. Лише за півтора місяця до цього Росія оголосила про незаконну анексію Херсонської області. Проте вже в листопаді її армія була змушена залишити обласний центр.
Українські військові довели, що здатні не тільки оборонятися, а й проводити масштабні наступальні операції проти численного противника. Валерій Залужний вважає, що Херсонська операція стала переломним моментом і водночас вплинула на характер подальшої війни.
На його думку, після невдач 2022 року Росія дедалі більше переходила до стратегії виснаження України. Одним із її проявів стали систематичні удари по цивільній інфраструктурі та мирному населенню.
Херсон звільнили, але війна для міста не закінчилася
Після 11 листопада 2022 року Херсон повернувся під контроль України. Однак окупованим залишилося лівобережжя області, звідки російська армія продовжила обстрілювати місто. У червні 2023 року Херсонщина пережила ще одну трагедію – руйнування Каховської ГЕС, яке спричинило масштабне затоплення населених пунктів. Навіть через чотири роки після звільнення Херсон залишається прифронтовим містом.
За повідомленнями Суспільного, 10 листопада 2026 року російські війська продовжували атакувати населені пункти Херсонщини артилерією та безпілотниками. Внаслідок обстрілів гинули й отримували поранення мирні жителі.
Тому для херсонців 11 листопада – не просто дата з історії. Це день повернення української влади та водночас нагадування про те, що боротьба за безпеку й звільнення всієї області триває.
Херсон у серцях тих, хто знайшов прихисток на Рівненщині
Звільнення Херсона стало особливою подією і для людей, яких війна змусила залишити рідні домівки. У листопаді 2023 року ОГО розповідало історію Оксани Попової – лікарки-стоматологині, яка переїхала до Рівного з Херсонщини.
Жінка згадувала рідне село Козачі Лагері, яке залишилося під російською окупацією. Попри те, що в Рівному вона знайшла підтримку та можливість почати новий етап життя, мрія повернутися на рідну землю нікуди не зникла. Її історія – одна з багатьох. Адже для людей, які втратили свої домівки, звільнення Херсона стало доказом того, що повернення можливе.
Чотири роки тому Херсон зустрічав українських захисників із прапорами, квітами та сльозами радості. Сьогодні місто продовжує жити під постійними російськими атаками, але той листопадовий день назавжди залишився символом повернення додому.
