22-річний нацгвардієць із Нетішина Вадим, позивний «Біткоїн», проявив справжній героїзм під час боїв на Покровському напрямку. Під час атаки ворожого дрона його побратим отримав тяжкі поранення — уламки посікли руки та ноги, і чоловік стрімко втрачав кров.
Випадок, що змінив життя
Попри власну травму коліна, Вадим діяв миттєво — надав першу допомогу і виніс пораненого під обстрілами до евакуаційної точки.
«Почали розрізати одежу, оглядати його руки, ноги. Коли побачив масивну кровотечу, одразу почали її зупиняти. Він був при свідомості, але казав, що вже втрачає свідомість. Тримали з ним контакт, щоб не “виключився”», — пригадує Вадим.
Після зупинки кровотечі він тампонував рани, наклав бинти й дав побратиму знеболювальне. Потім — найважче: евакуація. Вадим ніс пораненого півтора кілометра під обстрілами, хоча й сам мав травму ноги. Раніше, під час бойового завдання, він ушкодив колінний суглоб і меніск, але про біль тоді не думав.
«Було лише одне завдання — витягнути його живим», — каже боєць.
Майбутнє після реабілітації
Цей епізод стався влітку, під час його першої ротації на фронті. Покровський напрямок — один із найгарячіших, і для молодого гвардійця це було справжнє бойове випробування. Вадим служить помічником гранатометника, а до Нацгвардії приєднався два роки тому, коли ще був студентом одного з київських вишів. Медичної освіти не має — усе, що знає про тактичну медицину, вивчив уже на службі.
«Тактична медицина — це найважливіше на передовій. Вона дає змогу врятувати не лише себе, а й свого побратима. Багато хто мені казав, що маю до цього хист. Думаю, розвиватися в цьому напрямку», — говорить «Біткоїн».
Побратима, якого врятував, він знав лише за позивним — «Ганс». Чоловіки служили у різних підрозділах, але опинилися поруч у найнебезпечніший момент – коли поряд опинився ворожий дрон-«ждун».
«Ти йдеш собі по посадці, а раптом щось різко піднімається — і вже вибухає біля тебе», — пригадує Вадим.
Після евакуації обох військових доставили до стабілізаційного пункту. «Ганс» вижив і нині проходить лікування. Сам Вадим зараз перебуває у Рівному, проходить реабілітацію після операції на коліні.
Нагорода за порятунок
За порятунок побратима Вадим отримав відзнаку Президента України «За оборону України».
«Мені приємно, що мене відзначили, але кожен, хто там стоїть, заслуговує на нагороду. Ми всі робимо одне — боремося за життя і за нашу країну».
До війни хлопець навчався на теплоенергетика. За кілька днів до своєї першої ротації на Схід він встиг захистити диплом бакалавра. А вже потім — поїхав воювати.
Сьогодні «Біткоїн» мріє повернутися на службу, допомагати іншим і розвиватися як бойовий медик.
«Я зрозумів, що рятувати — це моє. Можливо, саме це і є моя місія на цій війні», — говорить він.
