Зелен-свято

Найяскравішим святом, що тісно пов’язане з природою, є Трійця, або як ще його називають в різних регіонах України — Зелені свята, Зелена неділя, П’ятидесятниця (тобто п’ятдесятий день від Великодня). Після Різдва та Великодня Трійця належно посідають одне з чільних місць. Звичай святкувати розквіт зеленотрав’я прийшов до нас ще з язичницьких часів і був вдало трансформований в християнській Русі.
14 червня, за народним повір’ям, відбувається зустріч весни і літа, тому старалися якнайкраще відзначити цю важливу подію в житті народу, який був єдиним цілим з природою. Обов’язковою ознакою П’ятидесятниці було квітчання оселі різноманітним зелом, яке в регіонах України було найрізноманітнішим. До своїх домівок люди несли гілки берези, клена, які поєднувалися з липовим віттям і лепехою. На долівку у хаті стелили духмяні пучечки чебрецю, м’яти, любистку, материнки, бузинового квіту і волошок, по яких у першу чергу мали походити маленькі діти, щоб взяти від природи захист і наснагу. Молодь по-особливому відзначала це свято: дівчата плели вінки з живих квітів, а юнаки обирали найвродливішу дівчину, в якої був найоригінальніший вінок, вона і ставала своєрідним уособленням Зелених свят.
Зілля, зібране на свято, не викидали, а сушили і прив’язували до стелі в кутках і біля ліжечок маленьких дітей, щоб захистити свій дім і родину від злої сили.
Зелена неділя єднає нас із природою, з прадідами та їхніми віруваннями у чисту і вічну гармонію світу, вона пробуджує у душах людей надію на добро і світло у житті.