Розбите дитинств

...Шестирічного Сашка привезли до Рівного аж з Радивилова. На жаль, не на екскурсію. У нейрохірургічному відділенні Рівненської центральної міської лікарні йому рятували життя. Хлопчик упав з воріт на бетоновану доріжку і вдарився потилицею — піднятися малюк не зміг. Діти, які бавилися разом з ним, одразу побігли кликати на допомогу дорослих. А лікарі райцентру прийняли єдине життєво-важливе на той момент рішення — везти постраждалу дитину в обласний центр. Від падіння серйозно постраждала голова й мозок. У Рівному у Сашка діагностували відкриту черепно-мозкову травму, перелом основи черепа, правобічну вушну лікворею (з вуха витікала мозкова речовина, яка омиває головний та спинний мозок). Маленькому пацієнту необхідна була інтенсивна медикаментозна терапія для попередження запальних процесів мозку.
Батьки дитини, які днюють і ночують поруч із хлопчиком, не відходять від нього ні на хвилинку. Татові важко повірити, що такий жвавий ще кілька днів тому син боїться навіть повернути голову, а ворота висотою 1,6 метра стали причиною травми.
Як розповів лікар-нейрохірург Сергій Підлісний, дитячий травматизм — це серйозна проблема останніх років. Звісно, діти калічилися й раніше, падали з велосипедів, дерев, парканів, але наслідки цих падінь були не такими важкими. Лише з початку канікул у нейрохірургічне відділення поступило четверо дітей. Хтось упав з висоти, а хтось катався на велосипеді, виїхав на проїжджу частину й зіштовхнувся з автомобілем. Саме велосипеди, каже Сергій Підлісний, стали в останні роки причиною не одного дитячого каліцтва. Батьки, купуючи дітям такі іграшки, не завжди попереджають своїх чад про обережність. Середній вік таких пацієнтів 7-10 років. Менші діти, розповідає лікар, зазвичай падають з диванів. І якщо раніше таке падіння могло закінчитися для малюків синцями, то зараз медики діагностують черепно-мозкові травми, струси й забої мозку. Таку травматичну тенденцію Сергій Підлісний пов’язує з ослабленням організму.
З настанням літніх канікул діти стають ніби бездоглядними: батьки на роботі, а однолітки — такі ж шибайголови. Мало не щодня у травмпункт привозять школярів із різними переломами. Часті випадки, коли зіткнення з авто або падіння закінчуються смертю. Лікарі вкрай занепокоєні такою ситуацією і тому ще раз просять батьків не залишати дітей без догляду. Бо на вулиці до біди лише один крок. А після нього — розбите дитинство, а то й все життя.