Ми у Facebook
12.06.2003, 15:45

Політ у безодню

Легкий дотик руки інструктора до плеча, і... ви поринаєте у небесну безодню. З цього моменту вами повністю володіє повітряна стихія. Під впливом земного тяжіння парашутист щосекунди набирає прискорення і починає стрімко втрачати висоту. Через деякий час починаєте відчувати, як набігаючий повітряний потік стає пружним і, використовуючи руки та ноги, ви починаєте керувати власним тілом. Але невблаганно наближається момент, коли потрібно висмикувати кільце парашута. Кілька секунд насолоди вільним падінням, і через якусь мить вже спускаєтесь під відкритим куполом. Ось так коротко можна передати відчуття парашутиста в небі.
Взагалі парашутний стрибок поділяється на дві фази: вільне падіння та спуск з парашутом. Саме в майстерності володіння тілом у вільному падінні та керуванні парашутом змагаються парашутисти.
Нині у парашутному спорті існує досить багато тенденцій, багато з яких набувають все більшої популярності й на теренах України.
У класичному парашутизмі спортсмени змагаються у двох вправах, а саме в точності приземлення та у швидкості виконання комплексу фігур у вільному падінні. Це найконсервативніший вид спорту, який дуже розвинутий в країнах колишнього Радянського Союзу.
Групова акробатика, безумовно, є “королевою” парашутного спорту, оскільки цей вид наймасовіший. Тут змагаються в кількості побудованих фігур у вільному падінні за певний проміжок часу в командах з чотирьох, восьми та шістнадцяти парашутистів. А, взагалі, ви можете просто стрибнути в групі зі своїми друзями і побудувати в падінні на смак і вміння фігуру.
Купольна акробатика полягає у побудові формацій з куполів парашутів. Це найвидовищніший, але в свою чергу, досить небезпечний вид спорту.
Фріфлай (Freefly) — найпрогресивніший і наймолодший напрямок в парашутному спорті. Падають у фріфлаї головою вниз або сидячи, постійно змінюючи пози свого тіла. Як правило, стрибають два спортсмени та оператор, від синхронної роботи яких залежить видовищність відзнятого відеоматеріалу.
Скайсерфінг — те саме, що і фріфлай, але тут спортсмен стрибає з лижею, схожою на сновбордову.
А для любителів справжнього екстріму в парашутизмі існують такі напрямки як SWOOP та B.A.S.E.
У SWOOP-стрибках парашутист з висоти 50-100м розганяє свій купол у вертикальному (до землі) напрямку, і на висоті 5-10 м від землі переводить вертикальне падіння парашута в горизонтальний політ. При цьому швидкість парашута сягає 90-120 км/год. Найменша помилка керування парашутом при таких швидкостях може коштувати спортсменові життя. Тут змагаються у швидкості та дальності прольоту над землею.
Ще одним екстремальним “проявом” парашутизму є B.A.S.E.-стрибки. B.A.S.E. — це скорочення з чотирьох слів: хмарочоси, антени, вежі, скелі, тобто те, з чого гіпотетично можна “стрибнути”. Це скоріше психологічний спорт, ніж просто парашутний, який вимагає від людини абсолютного володіння і контролю над власним тілом, а також ясного (чи хворого) розуму.
А пострибати з парашутом у нас ви можете на базі Рівненського авіаційно-спортивного клубу, що знаходиться біля села Воронова Гощанського району. До речі, це єдиний діючий клуб в Західній Україні, де виконуються парашутні стрибки.



P.S. За статистикою, парашутний спорт — один із найбезпечніших видів спорту, якщо не враховувати таких його екстремальних проявів, як вищезгадані B.A.S.E. та SWOOP.





На правах реклами