Трійня — на Трійцю

Як розповідає заступник головного лікаря пологового будинку №1 Інна Гуценко, в якому мама-героїня народила, останній подібний випадок був у 2000-му році. І пані Наталія, яка впродовж усієї вагітності перебувала під пильним наглядом лікарів (ці пологи в жінки — перші за 16 років сімейного життя), щиро вірить, що народження трьох її донечок на велике релігійне свято — символ Божого дарунку за їхні з чоловіком довгі сподівання та очікування. Та й діточки — на радість батькам, мають вагу 3,150 кг, 2,350 та 2,200 кг.
Хрещеною мамою немовлят у пологовому будинку весь медперсонал, жартуючи, називає пані Інну — вона й оперувала Наталію Вознюк, асистував акушер-гінеколог Євген Ковальчук. На цьому тижні породіллю планують виписати додому — до тричі ощасливленого батька Віктора. До речі, на запитання (яке сьогодні вже можна вважати доволі банальним), чи не подумувала сімейна пара назвати своїх дівчаток Вірою, Надією та Любов’ю, пані Наталія засміялася і відповіла, що чоловік віддав усі “іменні” права в її руки, й до того ж: “Чому одразу хапатися за традиційну тріаду? Є ще стільки гарних імен...”