Паління — витрати на грані життя і смерті

До прямих витрат відносяться: витрати від передчасної смерті, витрати на лікування і відновлення працездатності курців (оплата медичних послуг непрацездатності та інвалідності); витрати від браку в роботі і зниження продуктивності праці; величезні втрати, пов’язані з недбалістю при палінні (пожежі, опіки та ін).
Паління, безумовно, небезпечне. Однак ця небезпека є “відстроченою”, що змушує курців серйозно задуматися лише при виникненні захворювань.
У Швеції Асоціацією з боротьби з палінням на основі розробленої методики визначення обсягу економічних втрат підраховано, що паління істотно знижує обсяг національного виробництва за рахунок зниження продуктивності праці, затрат робочого часу, підвищеної захворюваності, інвалідності, смертності, росту потреб у медичних послугах.
Дослідження, проведене в м.Мальме (Швеція), показало, що первинний вихід на інвалідність, рівень госпіталізації і середні терміни перебування на лікарняному ліжку в курців набагато вищі, ніж у тих, хто не курить.
У Великобританії прямі затрати у зв’язку з палінням склали за рік 510 млн. фунтів стерлінгів, у тому числі витрати на лікування — 50 млн. (9,8%), виробничі втрати в зв’язку з хворобами, викликаними палінням — 290 млн. (56,9%), затрати з причини передчасної смертності — 150 млн. (29,4%), втрати в зв’язку з пожежами — 20 млн. (3,9%).
За даними доповіді Королівської Колегії лікарів “Здоров’я і паління”, у Великобританії щорічно витрачається понад 50 млн. робочих днів внаслідок паління. Це серйозний збиток для національної економіки. Одночасно наголошено, що тільки вартість лікування хвороб, викликаних палінням, складає щорічно більш 150 млн. фунтів стерлінгів.
Економічні втрати, зв’язані з палінням, в Австрії істотно перевищують доходи у виді податків і капіталовкладень, що цілком ігнорується австрійськими фінансовими політиками.
Підраховано, що смертність від хвороб, зв’язаних з палінням, у Франції в 90-ті роки в 6 разів перевищила смертність у дорожньо-транспортних пригодах.
У Швейцарії витрати на хвороби, зв’язані з палінням, щорічно зростають на 2,6%. За свідченням Швейцарської Академії медичних наук, ситуація в країні з палінням не краща, ніж із вживанням алкоголю. За останні 20 років число летальних випадків від раку легенів, викликаного палінням, зросло в країні на 22%. Невипадково академія запропонувала гасло: “Паління або здоров’я — вибирати вам”.
Особливістю тенденцій, що виникли останнім часом практично у всіх розвинутих країнах, є зростання виробництва тютюнових виробів при деякому зниженні їхнього споживання. Однак це зниження торкнулося тільки чоловіків. Сформоване становище обумовлене тим, що в останнє десятиліття головна реклама тютюнової промисловості провідних капіталістичних держав була орієнтована на нові об’єкти — жінок і дітей, а надлишки тютюнової продукції сплавляються в країни, що розвиваються.
У Варшаві Інститут гігієни провів на досвідченій і контрольній представницьких робочих групах вивчення впливу паління на працездатність. У результаті виявилося, що курці хворіють у 3,5 раза частіше від тих, хто не курить. Найбільш розповсюдженими хворобами були респіраторні захворювання, астма, хронічний бронхіт, емфізема легень, серцево-судинні захворювання, хронічний гастрит, виразкова хвороба, новотвори. При наявності цих захворювань курці в 5 разів частіше не виходили на роботу.
Розрахунки є прямими і, природно, не враховують повною мірою соціально-біологічну вартість усіх витрат суспільства, пов’язаних із палінням.
Московський кардіологічний центр стверджує, що в Росії від паління щорічно вмирає 500 тис. чоловік. Московське товариство “Оптималіст” представляє цифру в 800 тисяч чоловік. Якщо взяти в середньому, то виходить, що 600 тисяч людських життів у рік несе в могилу нікотин. Підраховано, що середній рівень тривалості життя американського чоловіка — 75 років, у Росії ж він складає всього 57 років.
Ризик розвитку захворювань, пов’язаних з палінням, особливо великий у тих галузях промисловості, де робітник стикається з газом, пилом, димом, рідинами й іншими токсичними факторами. Тютюновий дим містить ті ж хімічні речовини, які розглядаються як токсичні на робочому місці. До їхнього числа відносяться, наприклад, ціаністий водень та оксид вуглецю. Вугільний пил, бавовняний пил, хлор, опромінення, діючи разом з тютюновим димом, викликають ушкодження легень і погіршення загального стану працюючих.
Економічний збиток від паління змусив багато американських і канадських фірм виділити додаткові асигнування на боротьбу з палінням серед їхнього персоналу, включаючи заохочення осіб, що кинули палити, організацію лотерей для некурців з виплатою великих виграшів та ін.