Ми у Facebook
14.11.2003, 19:43

Рай на землі, або Добре там, де нас немає

При виборі країни, громадянином якої людина бажає стати, основну роль відіграє остаточне рішення про мету та статус, який вона хоче отримати. Усі справи щодо імміграції розглядаються на індивідуальній основі (для цього й відбувається співбесіда). Усі країни роблять прийом і розгляд прохань за мірою надходжень. Кожен бажаючий вибирає країну, виходячи з наявної інформації про неї та можливостей в’їзду.
Важливий момент при виборі країни: не варто їхати туди, куди твої співвітчизники найбільше бажають виїхати. Представників перших місць розглядають завжди у першу чергу, а ви потрапляєте у кінець списку бажаючих.
У 2002 році, у порівнянні з попереднім, кількість запитів щодо притулку, поданих у тринадцяти країнах Євросоюзу, виросла на один відсоток. У шести східноєвропейських країнах (Болгарія, Чехія, Угорщина, Румунія, Словаччина і Словенія) число прохань про надання постійного чи тимчасового місця проживання виросло на 38 відсотків. У США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії збільшення запитів склало 23 відсотки. Якщо порівняти дані з 2001 роком, то в країнах ЄС спостерігалася тенденція до скорочення на 3%, а в країнах Східної Європи — збільшення на 76%.
У Швейцарії хоч і відбулося збільшення запитів на притулок на 18%, але в порівнянні з 2001 роком кількість все-таки зменшилась на 55%. Популярною стала Норвегія — на 36% більше у порівнянні з 2000 роком (результат вступу Норвегії в Шенген).
У Франції зросло населення на 53% в основному за рахунок громадян Туреччини і Гаїті.
На 94% зріс потік імміграції у США, в основному його склали мексиканці, колумбійці та китайці.
Країни, де вперше зафіксоване зниження кількості запитів про притулок на 50% (порівняно з 1999 і 2000 роками) — Фінляндія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург і Швейцарія. У Ліхтенштейні, Люксембурзі та Швейцарії це, в основному, було викликано припиненням війни у Косові і від’їздом (не завжди добровільним) албанців. У Фінляндії припинився небувалий наплив циганів з Польщі та Словаччини, що мудро використовували тодішню повільність фінської системи розгляду прохань (після двох років розгляду справ середньостатистична циганська родина з 10 чоловік одержувала близько 3000 дол. допомоги, незважаючи на те, що всі 10 членів родини заробляли ВКВ ще і злодійством, жебрацтвом).
У 1999-2001 роках багато інших країн Європи так само відчули небачений раніше потік циганів зі Східної Європи, деякі країни поспішили ввести тимчасовий візовий режим для громадян Словаччини, англійці навіть контролювали паспорти прямо при виїзді з Праги за напрямком до Великобританії.

Імміграційна
політика Канади
За офіційними даними, канадський уряд протягом наступних п’яти років прийме понад мільйон іммігрантів. Включаючи 225 тисяч, що очікуються цього року, Канада досягне найбільшого рівня іммігрантів у світі. Незважаючи на дуже високий темп приросту населення Канади за рахунок імміграції (щорічно приблизно на 1%), що бажають стати повноправними членами такого високорозвиненого суспільства представники чи не з усього світу, у тому числі і з західноєвропейських країн і США. Торік, як і позаминулого року, бажаючих стати громадянами, тобто ті, хто подав заяви у посольства Канади по всьому світі, більше 3,2 млн. чоловік.
Канада розробила цілу комплексну систему для відбору претендентів на постійне місце проживання. Існує спеціальна система оцінки претендента за різними критеріями. Скажімо, при кваліфікації потенційного іммігранта враховується його вік, освіта і професійна підготовка, досвід роботи, знання мов, а також попит на дану професію. Усі ці фактори вказують на реальну можливість кандидата успішно влаштуватись в Канаді.





На правах реклами

РДБК

Відпочинок у Карпатах


Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

Допомога ЗСУ