Ми у Facebook
04.12.2003, 09:20

Щоб погасити борги, продала квартиру

Квартира — не розкіш...

Світлана Трохимчук понад двадцять років мешкала в обласному центрі. Свою двокімнатну квартиру у мікрорайоні “Північний” отримала після того, як простояла в черзі на житло сім років. Тоді щаслива жінка й гадки не мала, що довгоочікуване житло вона колись продасть для погашення боргів за квартплату.
Так склалося, що жінка вчасно не змогла оформити субсидію. Відтоді проблеми почали накопичуватися одна за одною. Спочатку за несплату відключили телефон. Невдовзі чоловік також втратив роботу. І саме тоді, коли гроші були потрібні як ніколи, їх не стало.
— Ми підзаробляли де могли, — розповідає Світлана. — Я намагалась навіть виходити торгувати на ринок. Потім деякий час працювала продавцем у приватного підприємця. У нас двоє дітей, і їх треба було одягати й годувати. А оплата комунальних послуг і квартплата відкладались і відкладались. Не помітили, як на квитанціях з’явилась кругленька сума. Тоді вже почали замислюватись про скорочення цієї суми. Але йшли місяці, а зайвих грошей у сім’ї не було. Пізніше я сильно занедужала. Після того як зимою під час сильних морозів простояла на ринку, захворіла на запалення легень.
…На лікування ми витратили майже півтори тисячі гривень, які позичили в сусідів, кумів та в чоловікового брата. Це ще більше загнало нас у борги. Якось одного вечора, коли я поверталась з роботи, мене зустріла сусідка і сказала, що всі мешканці під’їзду зголосилися на загальний лічильник на гарячу воду. Треба було складатися по сімдесят гривень. Я їй відповіла, що в мене зараз зайвих грошей нема і найближчим часом вони не з’являться. Роздратована жінка, з якою, до речі, ми не товаришували, не стримала свого язика і заявила: “Шукайте гроші, де хочете”. При цьому дорікнула, мовляв, вона платить гроші за квартиру, а ми ні. А наші діти одягаються краще за її дітей. Звісно, це мене вразило до болю.
Проблиску в тому, що в нас коли-небудь з’являться гроші ми не бачили. На останній квитанції, надісланій із ЖЕКу, була сума більша за п’ять тисяч гривень. Одного вечора чоловік розповів, як його знайомий продав квартиру в центрі міста й купив на Боярці. При цьому він не тільки придбав трикімнатну квартиру, а ще й мав кілька сотень доларів зверху. Вагалися ми довго, зважали, де купити квартиру. У кінці кінців обрали Квасилів.
Ситуація, яка сьогодні склалася з оплатою комунальних послуг, дійсно змушує замислитись. Окремі неплатники винні державі колосальні суми. У той же момент держава не може забезпечити багатьох людей високими зарплатами та робочими місцями. І все, можливо, було б простіше, якби десь попереду був просвіт вирішення цієї проблеми.
Як повідомив начальник міського управління житлового господарства Юрій Собчук, борг мешканців міста за послуги ЖЕКів лише за цей рік складає один мільйон гривень. У цілому борг досяг восьми мільйонів гривень.
— Сьогодні все дорожчає, — зазначає пан Юрій. — То де ж люди будуть віддавати гроші за квартплату. Вони краще хліба куплять. Але все таки із затятими неплатниками ми боротися будемо за допомогою суду.
Три місяці тому Світлана Трохимчук разом із сім’єю продала рівненське помешкання і придбала собі квартиру в Квасилові. Як вона стверджує, умови життя тут не дуже хороші, але терпіти можна. Коло житлових будинків суцільні смітники та бруд. А ще — погані дороги, відсутність гарячої води в кранах та інші побутові неув’язки. Щодня жінка з чоловіком їздять на роботу до Рівного. Жити ж якось треба.
— За продану квартиру болить серце, — каже пані Світлана. — Але що зробиш? Напевно, таке вже життя настало. Тішить одне — ми нікому вже не винні.





На правах реклами

РДБК

Відпочинок у Карпатах


Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

Допомога ЗСУ