Пташине царство У квартирі рівнянки мешкає півсотні папуг

Здавалося б, навіщо стільки папуг? Адже у помешканні здебільшого тримають одного, рідше — парочку. Усе ж таки за ними треба доглядати, знати, чим годувати і як лікувати, вміти їх приручити. А це нелегко. Пані Мирослава пояснює таку “багатодітність” любов’ю до тварин, а особливо птахів. З раннього дитинства любила спостерігати за пернатими друзями, але своєї домашньої пташини ніколи не мала.
— Кожну пташку я намагаюсь вивчити, — розповідає Мирослава. — Усі вони, як і ми, люди, різні. Хоч тримаю вдома два види цих птахів — папужку німфового та папужку хвилястого, одначе за ними важко доглядати. Скажімо, перший з них розповсюджений в Австралії. Іноді він залітає на Тасманію. Папужка німфовидний має загалом сіро-буре забарвлення. Біля вух — жовто-червона плямка. На крилах — по білій цяточці. Самка за окрасою блідіша, ніж самець. У природі цих птахів можна зустріти на високих деревах біля берегів річок, у відкритій евкаліптовій савані.
Основна їжа папужок-німф — насіння трав’янистих рослин. Вони полюбляють також квітучі евкаліпти, де збирають нектар та дрібних комашок. На полях у пору дозрівання хлібів німфи ласують пшеничними зернами. А от папужка хвилястий серед плоскохвостих, мабуть, найменший — довжина крила в нього всього 9,5 сантиметра, загальна довжина тіла — від сили 18 сантиметрів. Цей папужка в основному зеленого кольору. Голова, крила цього птаха покриті тонкими жовтими і чорними смужками. Хвилястий папужка теж — корінний мешканець Австралії і зустрічається там майже повсюди. Як і багато інших, хвилястий має потребу у воді, літає на водопій, і якщо посуха охоплює велику територію, птахи гинуть. У посуху 1932 року біля одного пересохлого озерця знайшли до 60 тисяч мертвих папужок.
— Папужками я займаюсь майже вісім років, — продовжує жінка. — Якось купили одну пару птахів, але вони випадково втекли. Другу пару чекало те ж саме. А от третя нам подарувала четверо маленьких пташенят. Із цього все почалося. Незабаром клітки птахів заповнили всю квартиру і навіть балкон.
Для того, щоб навчити папугу розмовляти, слід навчати їх по півгодини щодня. Лише через якийсь час він скаже кілька слів. Наприклад, “Добрий день”, “Привіт”, “Кеша — хороший” здібний папуга вивчає за місяць. Взагалі “найталановитіші” хвилясті папужки можуть запам’ятовувати і вимовляти до шістсот слів та фраз. Вони неабиякі балакуни.
А ще папуги люблять різні блискучі речі.
— Мешкав у мене якось папужка, якому страшенно подобались мої сережки та золотий ланцюжок, — ділиться Мирослава Долішна. — Він, капосний, полюбляв сидіти на моєму плечі і дзьобати прикраси. Одного разу поверталася з роботи додому і раптом бачу — під будинком щось блищить. Підходжу, дивлюся — і очам не вірю. У траві лежав мій золотий ланцюжок з кулончиком… Тоді пригадала, що зранку забула закрити шкатулочку з прикрасами. Жах який мене охопив, годі передати. Адже в скриньці було ще кілька цінних речей, які міг винести через відчинену квартирку (її я теж забула закрити) папуга з квартири. Миттєво піднялась сходами і вбігла у квартиру. На щастя, у шкатулці все лежало на місці. Не було тільки папуги. Але надвечір вредна пташка повернулася. Після цього я завжди закриваю свою шкатулку...
Основна їжа повинна бути в клітках птахів кожен день. Так радить пані Мирослава. Коли птахам не вистачає різних мінеральних речовин, мікроелементів, вони можуть загинути. Птахи не коти і не собаки. Коли вони захочуть їсти — важко сказати.
— Не слід забувати, що птахи люблять різну їжу рослинного походження, — радить пані Мирослава. — Влітку їм можна давати кульбабу, спориш, чебрець, подорожник, узимку — гілочки фруктових дерев, а також клена, липи, верби. Люблять папужки і м’які корми: сир, варені яйця. Не забувайте і про різні мінеральні добавки: крейду, гашене вапно з річною витримкою, шкаралупу курячих яєць, навіть крапельки йоду. Кожна пташка для мене рідна і всіх їх люблю, — наголошує жінка. — Звичайно, крім німфовидного і хвилястого я мрію вивести вдома й інших папуг, наприклад ару, але це буде складно.