07.02.2008, 07:39
Робити бізнес в Україні важче, ніж у Гондурасі
Форум під такою назвою проходив минулого тижня у Києві, аналогічний відбувався у вересні 2007 року, на якому також був присутній Президент Віктор Ющенко. Що нового у відносинах влади і бізнесу з часу останнього форуму? Чи змінилось середовище для підприємництва? Яка результативність таких заходів? Відповіді на ці питання шукав журналіст газети.
Старі пісні про головне
Конференції, форуми, круглі столи та діалоги влади й бізнесу проходять в Україні регулярно при різних урядах та президентах. Незважаючи на те, яка партія, держустанова чи фонд організовує захід, говорять на них майже одне й те ж саме вже протягом багатьох років. Дійшло до абсурду: у резолюціях, зверненнях форумів та конференцій різних років і різних організаторів вдалося знайти абзац, який повторюється, як мінімум, з 2000 року: “Останнім часом втрачено зв’язок влади і бізнесу. Діяльність органів виконавчої влади спрямована не на поліпшення підприємницького середовища, а на створення штучних перешкод для розвитку бізнесу”. Як сталось, що ці слова без змін кочують по всіх текстах уже протягом семи років і не змінились ані самі слова, ані ситуація в країні? Але зрештою повернімося до самого форуму.
Президент, прем’єр-міністр та голова Верховної Ради говорили про правильні речі: новий податковий кодекс, зменшення бюрократичного та податкового тиску на бізнес, створення прозорих умов для розвитку підприємництва і т.д. Перед виборами по Києву можна було побачити білборди з написом “Підтримай податковий кодекс Миколи Катеринчука!” Підтримали, де результат?
Усі ці закиди стосуються не лише теперішньої влади в особі коаліції БЮТ та НУ-НС, а й тих же регіоналів. Будучи при владі, вони теж обіцяли українському бізнесу “людські умови праці” та зрозумілі правила для всіх. При чому тут НАТО, коли Україні потрібні закони, які дали б можливість бізнесу вивести свої кошти з тіні та перестати платити зарплату в конвертах?
Наше місце біля...
Нині багато говориться про європейський курс України, але перш ніж збиратися в сім’ю економічно розвинених країн, потрібно розібратись, де ми знаходимось сьогодні. Так от, за результатами щорічної доповіді Світового банку щодо оцінки бізнес-клімату, Україна в рейтингу посіла 139-те місце зі 175-ти держав (на форумі у вересні 2007 року озвучувались підсумки 2006 року, де ми займали 128-ме місце). Виявляється, за рік Україна скотилась на одинадцять сходинок. Наші сусіди по рейтингу — Узбекистан, Болівія та Ірак. Гондурас і той займає 121-шу сходинку в рейтингу. Виходить, робити бізнес в охопленому війною Іраку і в Україні — це майже одне й те ж саме.
Українська податкова система, за оцінкою міжнародних експертів, знаходиться аж на 174-му місці, а загальна ставка податку, включаючи соціальні платежі, складає 57,3 відсотка. За процедурами одержання ліцензій та дозволів у сфері будівництва ми знаходимось на тому ж таки 174-му місці. Гірше, ніж у нас, лише на західному березі Йордану та в Секторі Газа. Це ж що, український бізнес розвивається в напіввоєнній обстановці і не завдяки, а всупереч створеним державою умовам?
Будуть грабувати?
У часи парламентської кризи один бізнесмен сказав, що працювати стало легше, бо політики, заклопотані боротьбою за владу, забули про підприємців, а контролюючі органи не набридають перевірками.
За оцінкою щорічного дослідження бізнес-середовища IFC, охоплення перевірками суб’єктів бізнесу становить аж 95 відсотків. Для порівняння: у країнах Євросоюзу — 12 відсотків, у Грузії — 36, і навіть у сусідній Білорусі лише 66 відсотків.
Проблемою є й те, що у різних контролюючих органів дублюються функції. Так, у продовольстві СЕС та Держспоживстандарт фактично дублюють одне одного, а це значить, що до підприємця прийдуть дві різні інстанції, які перевірятимуть те ж саме.
Якось так сталось, що про бізнес згадують зазвичай у передвиборчий період, або, як каже один знайомий підприємець, “коли щось треба”. Чому саме зараз знову згадали про бізнес, адже з часу останнього форуму пройшло лише чотири з половиною місяці? За цей час Верховна Рада не прийняла жодних радикальних законів чи змін. Тут пригадався фрагмент з фільму “Весілля в Малинівці”. Пам’ятаєте, отаман Грицько приїжджає в Малинівку і говорить селянам, що тепер він їх захищатиме і вирішуватиме всі їхні проблеми. А старенька бабуся, скривившись, прошепотіла сусідці: “Все ясно, грабувати будуть”.
Потрібно виконувати передвиборчі обіцянки політиків та наповнювати бюджет — згадали про український бізнес…
Конференції, форуми, круглі столи та діалоги влади й бізнесу проходять в Україні регулярно при різних урядах та президентах. Незважаючи на те, яка партія, держустанова чи фонд організовує захід, говорять на них майже одне й те ж саме вже протягом багатьох років. Дійшло до абсурду: у резолюціях, зверненнях форумів та конференцій різних років і різних організаторів вдалося знайти абзац, який повторюється, як мінімум, з 2000 року: “Останнім часом втрачено зв’язок влади і бізнесу. Діяльність органів виконавчої влади спрямована не на поліпшення підприємницького середовища, а на створення штучних перешкод для розвитку бізнесу”. Як сталось, що ці слова без змін кочують по всіх текстах уже протягом семи років і не змінились ані самі слова, ані ситуація в країні? Але зрештою повернімося до самого форуму.
Президент, прем’єр-міністр та голова Верховної Ради говорили про правильні речі: новий податковий кодекс, зменшення бюрократичного та податкового тиску на бізнес, створення прозорих умов для розвитку підприємництва і т.д. Перед виборами по Києву можна було побачити білборди з написом “Підтримай податковий кодекс Миколи Катеринчука!” Підтримали, де результат?
Усі ці закиди стосуються не лише теперішньої влади в особі коаліції БЮТ та НУ-НС, а й тих же регіоналів. Будучи при владі, вони теж обіцяли українському бізнесу “людські умови праці” та зрозумілі правила для всіх. При чому тут НАТО, коли Україні потрібні закони, які дали б можливість бізнесу вивести свої кошти з тіні та перестати платити зарплату в конвертах?
Наше місце біля...
Нині багато говориться про європейський курс України, але перш ніж збиратися в сім’ю економічно розвинених країн, потрібно розібратись, де ми знаходимось сьогодні. Так от, за результатами щорічної доповіді Світового банку щодо оцінки бізнес-клімату, Україна в рейтингу посіла 139-те місце зі 175-ти держав (на форумі у вересні 2007 року озвучувались підсумки 2006 року, де ми займали 128-ме місце). Виявляється, за рік Україна скотилась на одинадцять сходинок. Наші сусіди по рейтингу — Узбекистан, Болівія та Ірак. Гондурас і той займає 121-шу сходинку в рейтингу. Виходить, робити бізнес в охопленому війною Іраку і в Україні — це майже одне й те ж саме.
Українська податкова система, за оцінкою міжнародних експертів, знаходиться аж на 174-му місці, а загальна ставка податку, включаючи соціальні платежі, складає 57,3 відсотка. За процедурами одержання ліцензій та дозволів у сфері будівництва ми знаходимось на тому ж таки 174-му місці. Гірше, ніж у нас, лише на західному березі Йордану та в Секторі Газа. Це ж що, український бізнес розвивається в напіввоєнній обстановці і не завдяки, а всупереч створеним державою умовам?
Будуть грабувати?
У часи парламентської кризи один бізнесмен сказав, що працювати стало легше, бо політики, заклопотані боротьбою за владу, забули про підприємців, а контролюючі органи не набридають перевірками.
За оцінкою щорічного дослідження бізнес-середовища IFC, охоплення перевірками суб’єктів бізнесу становить аж 95 відсотків. Для порівняння: у країнах Євросоюзу — 12 відсотків, у Грузії — 36, і навіть у сусідній Білорусі лише 66 відсотків.
Проблемою є й те, що у різних контролюючих органів дублюються функції. Так, у продовольстві СЕС та Держспоживстандарт фактично дублюють одне одного, а це значить, що до підприємця прийдуть дві різні інстанції, які перевірятимуть те ж саме.
Якось так сталось, що про бізнес згадують зазвичай у передвиборчий період, або, як каже один знайомий підприємець, “коли щось треба”. Чому саме зараз знову згадали про бізнес, адже з часу останнього форуму пройшло лише чотири з половиною місяці? За цей час Верховна Рада не прийняла жодних радикальних законів чи змін. Тут пригадався фрагмент з фільму “Весілля в Малинівці”. Пам’ятаєте, отаман Грицько приїжджає в Малинівку і говорить селянам, що тепер він їх захищатиме і вирішуватиме всі їхні проблеми. А старенька бабуся, скривившись, прошепотіла сусідці: “Все ясно, грабувати будуть”.
Потрібно виконувати передвиборчі обіцянки політиків та наповнювати бюджет — згадали про український бізнес…
Категорія: Новини > Споживач
Автор: Олексій КРИВОШЕЄВ Переглядів: 1371Інші статті рубрики:
Укрзалізниця змінила графік поїздів з Донеччини на Волинь
Укрзалізниця внесла зміни до графіку руху поїздів, щоб забезпечити більш зручне пересадкове сполучення між Донеччиною та західним регіоном України.
переглядів: 178
Ліки від холоду: 8 рецептів глінтвейну
Зігріваючі напої на коньяку, пиво, чай і кава, з ківі, яблуками і апельсинами. Пропонуємо рецепти смачного глінтвейну!
переглядів: 12139
Графік відключень електроенергії у Рівному на 14 грудня
У Рівненській громаді завтра, 14 грудня, діятиме графік погодинних відключень електроенергії.
переглядів: 475
В Україні тимчасово не оформлюють паспорти
Оформлення та видача паспортів в Україні тимчасово призупиняться. Про це повідомила пресслужба ДП «Документ» у п’ятницю, 13 грудня.
переглядів: 353
Де в Рівненській громаді знаходяться укриття (+МАПА)
У Рівненській міськраді рівнянам та квасилівчанам нагадали про розташування захисних споруд у нашій громаді.
переглядів: 1837