Степан Загиней: “Я Козеріг на 100 відсотків”

Тролейбуси маршруткам
не програють
— Як довго очолюєте “Рівнеелектроавтотранс”?
— Директором працюю вже вісімнадцять років. У мене не було швидких злетів, а службовими сходинками просувався поступово. Коли у віці 26 років працював начальником виробництва АТП 17664, мене ставили у резерв головного інженера. Обійнявши цю посаду, потрапив у запас керівників. Очолити “Рівнеелектроавтотранс” мені запропонувало керівництво міста, бо попередній директор вийшов на заслужений відпочинок. Тому я нікого не “підсидів”.
— Чи можуть тролейбуси програти у конкуренції маршруткам?
— Ніколи, бо це єдиний екологічно чистий вид транспорту, який дбає про соціально незахищені верстви населення. Це його козир.
— А які перспективи мають тролейбуси? Чи відбудеться поповнення парку новими машинами?
— Окреслити майбутнє дуже важко. Сьогодні підприємство має 73 тролейбуси. Майже 70 машин треба замінити на сучасні. Один найдешевший тролейбус коштує шалені гроші — 780 тисяч гривень. Сподіваюся, що цьогоріч підприємство придбає чотири нові тролейбуси вітчизняного виробництва. Торік отримали дві машини. Навіть такі темпи — це вже зрушення.

Заробляє
на перевізниках
і рекламі
— Якби вам запропонували очолити приватну транспортну компанію, погодилися б?
— Торік “Рівнеелектроавтотранс” визнаний переможцем бізнес-рейтингу “Лідер галузі”. Це говорить, скільки енергії вкладено в підприємство. Тому не можу перейти в жодну транспортну компанію, бо тут для мене все рідне. Якби все таки довелося, то лад дав би й там. Раніше ж майже вісім років працював головним інженером великого транспортного підприємства, яке мало 320 автомобілів. Думаю, що робота була б аналогічною і завдання також, лише назва фірми інша.
— Чи правда, що вас син займаєтеся перевезеннями за 64-м маршрутом. Адже ці маршрутки часто можна помітити на території підприємства...
— Із 2001 року ТОВ “Сагайдачний”, де менший син Ярослав працює комерційним директором, орендує на території підприємства місце стоянки. Товариство також отримує технічні та медичні послуги. За все фірма сплачує, а контролюючі органи це перевіряли десятки разів. “Рівнеелектроавтотранс” має з цього додаткові прибутки. Якби дозволяла територія, я б узяв ще декілька фірм. Тільки мені більше до вподоби великі підприємства, а не окремі підприємці з одним автомобілем. Хоча й цим не гребуємо. Намагаємося знайти додатковий заробіток. Заробляємо і на рекламі, все що можна, здали в оренду. Торік отримали 570 тисяч гривень чистого прибутку. Серйозно цим займаємося, бо держава нам виплачує у кращому випадку 53 відсотки від того, що ми заробили. Решту за проїзд пільгових категорій пасажирів платять працівники підприємства.

Дружить
з комунальниками
— Кажуть, що вас пов’язували тісні стосунки з Віктором Чайкою...
— Був порадником і опорою для міського голови, коли в попередньому скликанні Рівнеради очолював фракцію “Наше місто”. Віктор Чайка також вийшов з автомобілістів. Коли він уперше очолив міськвиконком, то в усьому спирався на них. Ми казали, що в Рівному працює автовиконком. Віктор Чайка знав, що будь-які проблеми допоможуть вирішити автомобілісти.
— Яким його запам’ятаєте?
— Він був людиною для наслідування — дуже вимогливим, але справедливим й обдарованим. Віктор Чайка без шпаргалки розповідав про борги кожного житлово-комунального підприємства, скільки коштуватиме звести той чи інший об’єкт. Міський голова мав неперевершені ділові якості. Був для нас зразком порядності, діловитості та працьовитості. Під час відпочинку не гордував і шашлик з’їсти, і чарку горілки випити.
— А ще з ким підтримуєте дружні стосунки?
— З усіма керівниками комунальних підприємств Рівного. Не буває такого, щоб не зібралися та не привітали когось із днем народження.
— Чим можете похвалитися у депутатській діяльності?
— Коли працював на виборчому окрузі, то люди до мене тягнулися, а я їм допомагав. Нині намагаюся втілити два проекти. Перший передбачає будівництво комунального містечка на вулиці Київській, а другий — зведення кооперативного будинку на 80-90 квартир для працівників комунальної сфери на території “Рівнеелектроавтотрансу”. Кооператив (безприбутковий) уже заснований, і влада міста мене в цій справі підтримує.

На роботу — тролейбусом
— Можете назвати успіх, яким особливо пишаєтеся?
— Радію, що на підприємстві своєчасно виплачується аванс і зарплата, яка два роки тому в нас була найвищою серед підприємств галузі. Пишаюся двома синами. Сім’я старшого Руслана, який працює в банку, подарувала мені дві внучки — Анну та Юлю. Тяжкою працею за вісім років спорудив власний будинок. Поблизу нього посадив сад і сім квітників. Більше надзвичайного нічого не зробив.
— Пригадуєте найбільш прикру невдачу?
— Бог милував. Глибоких розчарувань у житті не мав. Я досить вперта людина. Якщо усвідомив — це треба зробити, то обов’язково виконаю.
— Із чого починаєте робочий день?
— Наприкінці робочого дня складаю план на наступний. Коли приходжу на роботу, то на столі лежить список основних питань, які маю виконати. Намагаюся керувати підприємством у ручному режимі. Хочу знати все, володію інформацією про кожну службу. Тоді мені легко все зводити до купи, не допускати перекосів і міцно тримати віжки в руках.
— А ви самі їздите на роботу в тролейбусі?
— Зараз проживаю на вулиці Корнинській, до якої відсутнє пряме тролейбусне сполучення. Коли мешкав на Київській, то за мною службовий автомобіль не приїжджав. На роботу їздив тільки тролейбусом. Тепер це роблю для того, щоб розкрити очі та знати реальний стан речей у транспорті. Буває дуже прикро, коли кондуктор вимагає з мене плату за проїзд (сміється).
— Знаю, що прислухаєтеся до гороскопів. А чим ще керуєтеся під час прийняття рішень?
— Уже тепер працює досвід, бо 39 років віддав транспортній галузі. Як не дивно, гороскопи дуже часто відображають реалії та приписують те, що мене чекає. За знаком Зодіаку я — Козеріг. Це дуже вперті люди, холерики. Якщо прочитати про цей знак, то там увесь фактично Загиней.
Професіонал тихого полювання
— Удома ви теж господар?
— Ініціатива дружини Ольги, яка працює у “ПриватБанку”, в моїй сім’ї теж немала. Дні народження та свята організовує вона.
— Маєте власний рецепт відпочинку від роботи?
— Часто виходить, що відпочинок — зміна роду занять. Працюю на присадибній ділянці, доглядаю за квітами. Також моє хобі — збирання грибів. У цій справі вважаю себе професіоналом. Я не лінуюся рано встати, ходити до сутінків. Готовий наступного дня знову їхати в ліс. Можу побувати на риболовлі. Ніколи не був на полюванні. Менший син Ярослав — мисливець. Моя ж справа — дичину приготувати.
— Як зазвичай проводите вихідні?
— Всі вихідні у мене забирають внучки. Якщо йде мова про забави, то все роблять з дідусем: танцюють, катаються на велосипедах і гуляють. Мені це дуже подобається.
— Чим вас можна “купити” в побуті?
— Я — не гурман. Іноді люблю пасивний відпочинок — газета, телевізор і гарна компанія вдома. Із сусідами на дворі можемо поставити столи, приготувати шашлик і навіть поспівати. Часто співали з Віктором Чайкою, коли їздили у відрядження. Він також це любив.