14.03.2008, 00:00

Проспект Чайки: чому я проти рішення Рівнеради

Я двома руками “за” вулицю Чайки, царство небесне Віктору Анатолійовичу. Він гідний найкращої вулиці Рівного. Але я двома ногами “проти” способу, в який було прийнято це важливе для нас рішення.

Це відрижка старих часів, коли закритість влади сприймалась як належне. Зараз ніби й свободи побільшало, але в окремих чиновницьких головах, схоже, розуму не додалося.

Найприкріше в цій ситуації - що декому в нашій владі й справді просто в голову не приходить ЛЮДЕЙ ЗАПИТАТИ. Я відчув це на "Телепресклубі", який ви, сподіваюсь, дивилися на “Рівне 1” у четвер увечері. Мовляв, для перейменування вулиці достатньо звернень кількох громадських організацій. А що на цій вулиці потім житимуть тисячі людей – то й що з того?

Ось чому не спитали нас, рівнян: які вулиці ми хочемо?

До речі, це стосується й попередніх перейменувань. І про вулицю Бандери варто було, мабуть, питати людей. І про перейменування Дозорцевої на князя Романа - також. І про всі інші.

І якби 80% людей сказали "проти" - то вибачайте, панове, але, можливо, вам довелося б почекати, поки дозріє супільство, як до питання НАТО, наприклад. Бо у нас, як не крутіть, влада існує для людей, а не навпаки. І вулиці називають для людей, а не для піару політиків. Людям на них жити, а політиків за кілька років і не згадає ніхто.

... Ви б бачили, як у перерві телезйомок кричав секретар Рівнеради Юрій Торгун на журналіста Сергія Штурхецького: ти, мовляв, слова підбирай!!! А це тому, що Штурхецький, говорячи про міських депутатів, ужив слово “челядь”. Тобто – “слуги народу”. Ой як важко декому усвідомити себе в цій ролі...

Тому й не додумались запитати нас про проспект Чайки. Я впевнений: ми б сказали рішуче “так”. Але все одно спитали б – з принципу. Заради, так би мовити, справедливості, яка є і за яку треба боротись. Адже саме під цим гаслом до влади прийшла нинішня депутатська більшість Рівнеради...

У цивілізованій країні, як казав хтось із гумористів, доріжки прокладають там, де ходять люди, а в нас люди ходять там, де для них проклали доріжки... І це вже не смішно.

Впевнений: десь у Швеції, мабуть, з півроку б точилась широка громадська дискусія стосовно доцільності чи недоцільності перейменування одної маленької вулички в одному маленькому місті.

Може тому вони й живуть в рази краще за нас (не САМЕ ТОМУ, а В ТОМУ ЧИСЛІ ТОМУ).

Бо коли влада підконтрольна громаді щохвилини - вона менше краде чи принаймні має менше спокуси красти й зловживати. А коли менше краде і зловживає - то більше грошей лишається на наші нагальні соціальні потреби. Все пов’язане в цьому світі.

А що в нас???

Сказали "проспект Чайки" - біжіть, люди, паспорти переробляти, житимете на проспекті Чайки. Завтра комусь стрельне в голову його ж перейменувати - я не здивуюсь, якщо оком не моргнуть і перейменують. Аби кілька громадських організацій знайшлося, які оперативно підготують відповідні подання до Рівнеради.

Ось дивіться що виходить: як нові вибори призначати - так 40 днів чекають наші депутати. А ось проспект перейменувати – тут вже їм просто горить, ніби хтось, перепрошую, вс... вся. Ніякі 40 днів не на заваді. Що, не так?

І мимоволі починаєш думати, що це - самопіар. Такі собі внутрішні змагання на вірнопідданість. Старт підготовки до виборів. Яку дехто сором’язливо приховує за розмовами про “40 днів”.

І саме тому я проти рішення Рівнеради про перейменування проспекту Миру на проспект Віктора Чайки. І пропоную всім небайдужим рівнянам, які не хочуть, щоб їх мали за безсловесне бидло, разом поміркувати на цьому сайті, як ми можемо запобігти подібному в подальшому. Звичайно ж – виключно ЗАКОННИМИ методами.

І нехай пробачить душа Віктора Анатолійовича всіх нас.

Категорія: Новини > Життя

Автор: Віталій ГолубєвПереглядів: 2831

Інші статті рубрики:

Український комік, родом з Рівненщини, розповів як схуд на 54 кілограми

Відомий український комік Володимир Жогло, який родом з Млинова, поділився вражаючою історією власного схуднення.

Рівнян попереджають про новий вид шахрайства

Поліція Рівненщини розповідає про вид шахрайства, коли постраждалим рекомендують нібито "покращити свій мобільний зв'язок".

Як військовим оформити заповіт і довіреність без нотаріуса

В умовах воєнного стану військові не завжди мають змогу звернутися до нотаріуса. У таких випадках Закон дозволяє посвідчувати правочини в особливому порядку.

Командир взводу «Да Вінчі» Іван Швая: шлях добровольців та уроки війни

У цьому інтерв’ю командир взводу Іван Швая розповість про бойовий шлях батальйону, особливості добровольчого руху, виклики війни та те, як українські воїни формують майбутнє країни на полі бою. Це історія мужності, братерства та незламної віри в перемогу.