19.03.2008, 00:00

“ОГО” спостерігала за елітними березневими котами

Турботливі господарі люблять красивих котів, годують і навіть спеціально для них викладають м’ясо у вигляді миші. А вони якщо щось не подобається, можуть і вкусити. Вага рівненських домашніх улюбленців може сягати 15 кілограмів.

Сердитий Тимофій викидає із шафи речі господині

Рівнянка Олександра МАМОНТОВА доглядає найбільшого у місті кота Тимофія. Він проживає з господинею та її сином Денисом уже одинадцять років. Норовливий домашній улюбленець чудово розбирається в їжі, любить милуватися на себе у дзеркалі та будить господиню вранці через гучномовець телефону.

— Він народився у нас у квартирі 7 квітня. Його мама — російська-голуба кицька, батько — норвежець. Тимофій був найбільшим із чотирьох новонароджених кошенят, ледве не вдвічі, тому сини й вирішили його залишити. Характер у нього складний ще з дитинства. Не любить довго бути на руках і коли гладиш його не там, де потрібно. Якщо щось не подобається, може вкусити, — ділиться Олександра Мамонтова. — Я вже по очах бачу, коли він злий. Тоді до нього краще не підходити. Ветеринар сказав, що така-от “гримуча суміш” вийшла від поєднання цих двох порід.

Сердиться Тимофій і тоді, коли не дають йому їсти те, що він хоче.

— Раніше кіт важив п’ятнадцять кілограмів, зараз трішки схуд. Попри свої великі розміри, їсть він мало, але тільки якісні продукти. Любить суху їжу, сардину в олії. Я йому купую салаку. До речі, її їсть тільки смаженою, варену не хоче, — розповідає про смаки котика пані Олександра.

Господиня все готує спеціально для нього і в невеликій кількості. Бо смажену рибу, яка день-другий полежала, вже їсти не буде. Перебірливий він у їжі. Ковбасу погану не вживає.

— Його треба із собою брати в магазин, щоб він сам вибирав ковбасу, — жартує господиня. — Русанівську любить. Поріжу йому на шматочки, кидаю, а Тимофій бігає і збирає її. Це він так розважається.

Любить домашній улюбленець й милуватися на себе у дзеркалі. Раніше “захоплювався” блискучими прикрасами.

— Син йому повісить ланцюжок на шию, він такий задоволений ходить і нікому не дозволяє його зняти із себе, — пригадує пані Олександра. — Коли був молодшим, гуляв по балкону, по винограду лазив до сусідів наверх. А скільки речей перебив, ганяючи по хаті! Лазив до стелі по стінах, по одягу на вішаку у вітальні. А коли метелик який, не дай Боже, залетить, то все летить шкереберть. Тепер постарішав, то вже боїться так “літати”. Ветеринар сказав, що треба йому показати, хто в домі господар. То у мене така червона палиця є: візьму її — він побачить, одразу пригинається, шипить, але відступає. Щоправда, як образиться, то біжить до шафи й викидає мої речі на підлогу. Але цікаво, що одяг сина не чіпає. Зубами за ручку відкрити шухляду у вітальні — для нього нічого не варто. Будь-які двері відчинить. А ще навчився: коли я вранці не хочу вставати, йде до телефону і натискає кнопку гучномовця, щоб гудок було чути на всю квартиру. Й на кріслі полюбляє лежати. Коли бачить, що я до нього прямую, хутенько переді мною біжить, щоб першим на крісло вскочити.

Гучо любить снідати у друзів-котів

Польський перський кіт з українським корінням Гучо товаришує з багатьма котами. Турботливі господарі його друзів люблять цього красивого котика, годують і навіть спеціально для нього викладають м’ясо у вигляді миші. Але найбільший його товариш — господиня, яку він щодня зустрічав з роботи, коли вона перебувала у Кракові.

— Гучо народився в Кременці Тернопільської області. Раніше я працювала поблизу цього міста. Одній мені було сумно у великому будинку, тихо і порожньо, і я попросила, щоб подарували мені котика. І ось одного дня приїжджає до мене знайома із коробкою. Я її відкриваю, а з неї виходить такий гарний Гучо. У нього мордочка, хвіст, лапки, вушка шоколадного кольору, тіло — бежевого й гарні сині очі. І кожне око в іншу сторону дивиться, — сміється представник ТМ “Deni Cler” в Україні Божена ЧЕРНЕК. — Тоді йому було шість місяців. Він одразу до мене звик, і ми стали дуже близькими друзями. З ним разом ми вже чотири з половиною роки. Коли я мешкала біля Кременця, котик жив на волі, гуляв на городі. Він такий собі величний чоловік. Прийде весна — і Гучо пропадає на три-чотири дні. А потім приходить додому худенький, ребра стирчать, шкіра звисає, зуб вибитий — так з іншими котами бився. У Кракові мій друг теж живе на волі. Моя квартира на першому поверсі, тому він може вільно гуляти на вулиці.

Як розповідає пані Божена, у котика є свої ритуали: о шостій ранку він приходить до неї, кусає і таким чином повідомляє їй, що час його випускати.

— Тоді Гучо прямує до своїх друзів-котиків з інших квартир і там снідає. Вони його дуже люблять і чекають о шостій годині. Після сніданку котик повертається додому, щоб встигнути до того часу, поки я піду на роботу, і спить, — ділиться пані Божена. — Коли повертаюся з роботи, ще здалеку він знає, що я йду, і чекає мене перед будинком. Почує мої кроки й біжить до мене. Помурликає, стає за мною та, як пес, супроводжує мене додому. І так щодня.

Дуже любить Гучо сире м’ясо, а в їжі — перебірливий.

— Якось зустріла свого сусіда, а він мені розказує, що вже не знає, чим годувати Гучо. “Він уже нічого не їсть, — жаліється сусід. — Але сьогодні приготуємо йому телятину у вигляді мишки”. Отак вони його люблять, що навіть м’ясо викладають у різні форми, щоб йому цікавіше було, — каже господиня.

Третя в ліжку

Пухнасте сибірське диво з’явилося у сім’ї редактора газети “ОГО” Олени ТОЛОЧИК три роки тому. З перших днів появи кицьки до неї дуже прив’язався чоловік, а згодом між ними зав’язались не просто теплі стосунки.

Кицька у сім’ї — барометр повернення чоловіка з роботи. Вона завжди відчуває його наближення додому.

— Марта завжди знає, коли чоловік має повернутись додому, і за кілька хвилин до його приходу вишколено як метрдотель чекає його перед дверима, — розповідає пані Олена. — Про слова, якими Віталій вітає її в коридорі, мовчу — не була б то кицька, приревнувати можна. А потім починається процес споглядання нею усіх його подальших дій. Марта йде у ванну і дивиться, як Віталій руки миє, потім на кухні ”контролює” процес вечері і навіть любить на його документах полежати. Увечері Марта традиційно повільно приходить до нас у ліжко, лягає чоловіку на груди, може полизати його за бороду і на кілька хвилин стає муркотливим тракторцем. Спить зазвичай вона у нього в ногах.

Має кицька свої кулінарні уподобання: зранку любить поснідати сирим яйцем, полюбляє огірки, сиру картоплю, крекери. Надає перевагу згущеному молоку. Звісно, що кицька — типова приманка для березневого кота: поважна, ледача, інколи до миски її навіть носити доводиться.

Марта, за словами Олени Толочик, шкідливих звичок не має і проблем особливих не створює. Має лише одну негативну звичку: любить вкрасти те, що лежить у залі на тумбочці — і лише там. І потім (таке нечасто буває) грати тим предметом у футбол.

— Це єдине місце у домі, “прихватизоване” нею. Не знаю чому, — продовжує співрозмовниця. — Якось залишила там свої сережки, а через деякий час однієї не стало. Чиїх рук справа — питання не виникало, а от знайшли її аж під холодильником. Сережку шукали всі разом з ліхтарем — веселий був вечір! Напевне, то був черговий футбольний матч Марти.

Марина ФУРС, Олена ТОЛОЧИК

Обговорюємо тему на форумі

Категорія: Новини > Життя

Автор: Переглядів: 3260

Інші статті рубрики:

Гороскоп на вівторок 21 січня: прислухайтеся до себе

Якщо ви відчуваєте, що останнім часом ваше життя зупинилося, сьогоднішня енергія приходить із повною валізою перетворень. Ранок починається спокійно, хоча Меркурій у легкому конфлікті з Хіроном може дати нам тонкий сигнал переосмислити свої реакції.

Сьогодні крайній термін подачі заявки для участі у програмі "Ветеранський спорт"

Залишилося лічені години, щоб скористатися унікальною можливістю покращити своє фізичне та ментальне здоров’я завдяки програмі "Ветеранський спорт". Станом на сьогодні 23 000 ветеранів і ветеранок приєдналися до програми.

З'явився новий застосунок для емоційного благополуччя українців "єЗараз"

В умовах сучасної дійсності, сповненої стресів та викликів, українці отримали новий інструмент для підтримки свого емоційного здоров'я. Міністерство каламбурів України, у співпраці з креативною агенцією I AM IDEA та стартап-студією Kiss My Apps, презентувало мобільний застосунок "єЗараз".

Привласнили 2,5 млн грн донатів на ЗСУ: поліція викрила групу шахраїв

Столичні кіберполіцейські спільно зі слідчими Головного слідчого управління за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора припинили діяльність шахраїв із Черкащини, які реалізували схему привласнення донатів, зібраних на потреби ЗСУ.