Віталій Шабунін дарує мамі квіти просто так
Уродженка Млинова, Тамара Петрівна Шабуніна стала рівнянкою, коли вийшла заміж. За фахом інженер, вона все життя пропрацювала на одному місці – у проектному інституті “Діпромісто”. Хотіла, щоб і Віталій, як і вона, здобував технічну освіту у рівненському “воднику” або принаймні хотіла бачити його керівником соціального закладу чи директором школи, який виховав хоча б одне покоління достойних людей.
– У школі вагомий вплив на нього мала вчителька української мови Ольга Горчак. Саме вона прищепила йому любов до України, мови, – згадує Тамара Петрівна. – Напевне, вона і сприяла його життєвому вибору – вступу в інститут слов’янознавства на факультет країнознавства.
Пригадує мама, як під час навчання сина на другому курсі виникла потреба придбати комп’ютер. Тоді Віталій пішов працювати, аби покупка не лягла лише на плечі батьків. Відповідальність у роботі, віддача і сумління, за словами Тамари Петрівни, у Віталія і старшого сина Валерія від батька. Він привчив синів до пізнавальних передач, книг.
– Я не дуже хотіла, аби Віталик ішов у політику, адже у цій сфері важко залишатися чесним, жити в злагоді із совістю, працювати, дотримуючись Закону Божого, – каже Тамара Петрівна. – Тому не можу сказати, що була рада тому, що він став депутатом Рівнеради. Його громадська діяльність забирає все більше часу. Раніше він затримувався в офісі до 9-ї, 10-ї вечора. Сьогодні син може прийти після опівночі і не лягати спати, бо на світанку їде в Київ чи Одесу. І я не можу заснути, доки не почую знайомого звуку поворота ключа у дверях. Тому добре розумію, що коли є потреба щось у домі зробити, Віталій завжди просить: “Скажи мені наперед, що потрібно і скільки часу це займе”. При його завантаженості навіть домашні дрібниці доводиться планувати.
Тамара Петрівна розповідає, що інколи вони з сином дискутують і Віталій намагається довести свою правоту, будучи краще обізнаним в тій чи іншій сфері. Часто такі диспути закінчуються доволі неординарно: “Мамусю, я все одно тебе люблю”.
Чуйність, щирість синівської любові – найбільша радість для матері. Він не соромиться обійняти і поцілувати маму на роботі, у дворі на лавочці і не чекає свят, аби подарувати Тамарі Петрівні квіти чи цукерки.
– Звісно, мені це приємно, – ділиться жінка. – Засмучує лише одне: дефіцит спілкування із сином через його зайнятість. А у побуті Віталій невибаглий, дуже любить смажену картоплю.

Рівненщина попрощалася з чотирма загиблими захисниками України

5 липня о 09:00 на Рівненщині вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих воїнів, які віддали життя за Україну. В різних громадах області відбулися церемонії прощання з Володимиром Губенею, Володимиром Симончуком, Іваном Вишневським та Олегом Семчуком.
переглядів: 351
Історія Героя з Рівненщини, який відбивав штурми окупантів

Сьогодні для вас історія молодшого сержанта Віталія з Рівненщини, який відбивав штурми окупантів
переглядів: 699
Хто він - госпітальєр з Рівненщини, який повернувся з полону

Сьогодні, 4 липня, відбувся черговий обмін полоненими. Серед них був і один Герой з Рівненщини. Нам вдалося дізнатися, хто саме повернувся з полону.
переглядів: 552
Стартувала реєстрація на "Шаную воїнів, біжу за Героїв України"

Розпочалася реєстрація учасників на щорічний патріотичний забіг пам'яті "Шаную воїнів, біжу за Героїв України". Ця подія — значно більше, ніж просто спортивний захід, це можливість вшанувати пам'ять загиблих захисників, підтримати їхні родини та об'єднатися у спільній шані до Героїв.
переглядів: 333
Працю рівненської дослідниці Ірини Рачковської-Баковецької про поліські "Діди" надрукували у міжнародному виданні

У міжнародному науковому виданні Bibliotekarz Podlaski світ побачило дослідження української науковиці про давню поліську традицію "Діди" (інша назва – "справляння Дідів").
переглядів: 345