04.11.2008, 00:00

Андрій Пермяков був романтичним і цинічним

Приблизно о четвертій потихеньку до малої зали Рівненського облмуздрамтеатру почали сходитись небайдужі. Мене зупинив симпатичний хлопчик із татом, питаючи дорогу до малої сцени. Виявилося, що молодший з них — тезка автора — Андрій Пермяков. Увійшли. У залі напівтемрява. Посеред сцени стояв стіл, на якому розмістилася ветеранська стрічка, троянда, акторська перука та збірник поезій “Сквозь”.

Андрій Пермяков попросив присутніх ще зачекати, і після паузи почав:
— Я мав честь запросити вас на презентацію своєї книги, — говорив російською він, — запрошення розіслав усім-усім, аби ті, хто має бажання, могли прийти. Проте мене не завжди запрошували туди, де неодмінно хотілося бути, тому перша поезія “Я вновь в числе неприглашенных”.
Далі автор запрошував своїх друзів зробити презентацію йому і його книзі. Редактор книги Євгеній Васильєв у жартівливій формі розповів про те, що при прочитанні книги мимоволі знайомишся із раннім Пермяковим — учнем 15-ї школи, класичним Пермяковим — студентом-філологом...
— А коли заходиш у книгарню “Слово” і бачиш великий плакат-рекламу книжки “Сквозь”, одразу розумієш, що маєш справу із творчістю зрілого Пермякова-піарщика, — зауважив Євгеній Васильєв.
Ведучий прес-огляду на телеканалі “Рівне 1” Віталій Скринський зробив свої жартівливі зауваження щодо поезій автора.
— Коли читав книгу вперше, то пропустив, у хорошому розумінні цього слова, Пермякова через себе, а коли читав вдруге, то вже робив нотатки на папері, — жартуючи, розповідав він.
Автор книги по черзі брав предмети, що лежали на столі, і читав поезії. Ветеранська стрічка — поезія “ВетеРАНЫ”, троянда — кілька поезій про кохання, перука — спроба скороченої інтерпретації “Гамлета”.
Час спливав, а розходитись не хотілось: присутнім подобався романтичний цинізм і відвертість Пермякова.
— Андрюшо, може, ти ще щось почитаєш, — вигукнув хтось із залу.
— Можу прочитати улюблені поезії класиків, — пожартував він.
На кінець хочеться додати, що збірка “Сквозь” не залишить байдужими любителів як форми, так і наповнення. Вступне слово, скажімо, написано у вигляді листа “щастя”. Рецензію до збірки зробили лідер гурту “От вінта” Юрій Журавель, співачка Ірина Сказіна, редактор розважальних програм “Нового каналу” Сергій Гулюк та інші. І всі вони зійшлися на тому, що книжка “Сквозь”— це душевні вірші, своєрідне поєднання цинізму та романтики... Буде що почитати й тим, хто любить речі називати своїми іменами.

Категорія: Новини > Життя

Автор: Тетяна ФІНКЕВИЧ Переглядів: 5190

Інші статті рубрики:

Бути батьком — сенс життя: історія майора поліції Віталія Васильчука, який повернувся у стрій після поранення

Для Віталія Васильчука на перше місце завжди стояла родина — дружина Тетяна і три доньки — Марина, Дарина та наймолодша Вікторія. Саме вони стали тією берегинею, заради якої він знову встав на ноги після поранення, знову віддав себе службі і життя заради перемоги.

Рівняни — переможці Всеукраїнських змагань ветеранів "Сильні України

Команда ветеранів із Рівного стала однією з найсильніших на Всеукраїнських спортивних змаганнях «Сильні України», які об'єднують захисників з усієї країни. Вони вкотре довели: незламність — це не лише про війну, а й про силу духу у мирному житті.

Вараш в жалобі: офіційно підтверджено загибель Дмитра Касянчика

У Вараші – день скорботи. Стало відомо про загибель молодшого лейтенанта Дмитра Касянчика, який із червня 2022 року вважався зниклим безвісти.

Червень — сезон полуниці та черешні: як смачно і просто використати літні ягоди

У червні на ринках і в магазинах повно стиглих, запашних ягід — саме зараз триває сезон полуниці та черешні. Ці фрукти не лише смачні, а й корисні: вони багаті на вітаміни, антиоксиданти та клітковину. Ідеальний час, аби встигнути насолодитися ними сповна або зробити заготовки на зиму.

На Рівненщині вдруге провели ветеранський захід "Дубенська сила"

У Дубно вдруге відбувся захід для ветеранів та їхніх родин під назвою "Дубенська сила". Подію організували з метою підтримки українських захисників після повернення з фронту та сприяння їхній адаптації до цивільного життя.