04.11.2008, 00:00

Андрій Пермяков був романтичним і цинічним

Приблизно о четвертій потихеньку до малої зали Рівненського облмуздрамтеатру почали сходитись небайдужі. Мене зупинив симпатичний хлопчик із татом, питаючи дорогу до малої сцени. Виявилося, що молодший з них — тезка автора — Андрій Пермяков. Увійшли. У залі напівтемрява. Посеред сцени стояв стіл, на якому розмістилася ветеранська стрічка, троянда, акторська перука та збірник поезій “Сквозь”.

Андрій Пермяков попросив присутніх ще зачекати, і після паузи почав:
— Я мав честь запросити вас на презентацію своєї книги, — говорив російською він, — запрошення розіслав усім-усім, аби ті, хто має бажання, могли прийти. Проте мене не завжди запрошували туди, де неодмінно хотілося бути, тому перша поезія “Я вновь в числе неприглашенных”.
Далі автор запрошував своїх друзів зробити презентацію йому і його книзі. Редактор книги Євгеній Васильєв у жартівливій формі розповів про те, що при прочитанні книги мимоволі знайомишся із раннім Пермяковим — учнем 15-ї школи, класичним Пермяковим — студентом-філологом...
— А коли заходиш у книгарню “Слово” і бачиш великий плакат-рекламу книжки “Сквозь”, одразу розумієш, що маєш справу із творчістю зрілого Пермякова-піарщика, — зауважив Євгеній Васильєв.
Ведучий прес-огляду на телеканалі “Рівне 1” Віталій Скринський зробив свої жартівливі зауваження щодо поезій автора.
— Коли читав книгу вперше, то пропустив, у хорошому розумінні цього слова, Пермякова через себе, а коли читав вдруге, то вже робив нотатки на папері, — жартуючи, розповідав він.
Автор книги по черзі брав предмети, що лежали на столі, і читав поезії. Ветеранська стрічка — поезія “ВетеРАНЫ”, троянда — кілька поезій про кохання, перука — спроба скороченої інтерпретації “Гамлета”.
Час спливав, а розходитись не хотілось: присутнім подобався романтичний цинізм і відвертість Пермякова.
— Андрюшо, може, ти ще щось почитаєш, — вигукнув хтось із залу.
— Можу прочитати улюблені поезії класиків, — пожартував він.
На кінець хочеться додати, що збірка “Сквозь” не залишить байдужими любителів як форми, так і наповнення. Вступне слово, скажімо, написано у вигляді листа “щастя”. Рецензію до збірки зробили лідер гурту “От вінта” Юрій Журавель, співачка Ірина Сказіна, редактор розважальних програм “Нового каналу” Сергій Гулюк та інші. І всі вони зійшлися на тому, що книжка “Сквозь”— це душевні вірші, своєрідне поєднання цинізму та романтики... Буде що почитати й тим, хто любить речі називати своїми іменами.

Категорія: Новини > Життя

Автор: Тетяна ФІНКЕВИЧ Переглядів: 5178

Інші статті рубрики:

Швидко і ситно: готуємо ліниві пельмені за 40 хвилин

Спробуйте приготувати ліниві пельмені за нашим рецептом. Його перевага у тому, що страва готується дуже швидко, але не відстає від звичайних пельменів за смаком.

Український комік, родом з Рівненщини, розповів як схуд на 54 кілограми

Відомий український комік Володимир Жогло, який родом з Млинова, поділився вражаючою історією власного схуднення.

Рівнян попереджають про новий вид шахрайства

Поліція Рівненщини розповідає про вид шахрайства, коли постраждалим рекомендують нібито "покращити свій мобільний зв'язок".

Як військовим оформити заповіт і довіреність без нотаріуса

В умовах воєнного стану військові не завжди мають змогу звернутися до нотаріуса. У таких випадках Закон дозволяє посвідчувати правочини в особливому порядку.

Командир взводу «Да Вінчі» Іван Швая: шлях добровольців та уроки війни

У цьому інтерв’ю командир взводу Іван Швая розповість про бойовий шлях батальйону, особливості добровольчого руху, виклики війни та те, як українські воїни формують майбутнє країни на полі бою. Це історія мужності, братерства та незламної віри в перемогу.