Ексклюзивні рецепти і прогнози рівненських бізнесменів як вивести економіку з кризи

Ланцюгова реакція

Світова економічна криза, яка докотилась до кордонів України, у першу чергу зачепила банківський сектор. Це не означає, що інші галузі це обмине, адже в економіці, як в організмі — все взаємопов’язано.
Про те, що так звані незабезпечені кредити розігріють економіку і можуть спричинити кризу в банківському секторі, заговорили ще навесні. Тоді здавались майже фантастикою розмови про закінчення кредитного раю, коли гроші банк давав мало не під “чесне слово”. Але життя — сувора штука і прогнози таки справдились: отримати кредит стало дуже важко. Банки скоротили кредитні програми. Реклама про споживче кредитування зникла зі шпальт газет та екранів телевізорів. Які від цього наслідки?
Перш за все, це можливе скорочення персоналу у кредитних відділах, а це означає, що частина працівників залишиться без роботи. Особливо це стосується молодих працівників, які не мають багатого досвіду роботи у банківському секторі або взагалі без економічної освіти, а таких працівників в українських банківських структурах вистачає.
Інший бік — це зміна рекламної тактики. Розмови різного роду експертів про те, що частина банків, так би мовити, відійде у минуле, а залишаться найсильніші. Особливо це стало зрозуміло на фоні проблем “Промін¬вестбанку”, який входив у десятку найсильніших в Україні. Якщо поглянете на рекламу навколо себе, то можете побачити, що українські банки раптом почали себе вітати з “18-річчям стабільної роботи” чи “15-річчям від¬криття філії”. Тобто банки вирішили переконати клі¬єнта в своїй надійності і стабільності. Адже у часи кризи для банку головне, щоб не було паніки серед його клієнтів, а особливо серед тієї їх частини, які мають депозитні вклади. Бо якщо клієнти масово забиратимуть свої заощадження, то “надцятиріччя” може стати останнім.
Незрозуміла ситуація з курсом долара, а точніше з різким його зростанням. Це призведе до втрат імпортерів, які будуть змушені підняти ціни на українському ринку. З іншого боку, теоретично, в плюсі підприємства, які виробляють продукцію на експорт. Оскільки тепер за свою продукцію вони отримають більше. Крім того, через зростання ціни на імпортні товари споживач змушений буде поглянути в бік вітчизняних товарів, що теж може стати корисним для місцевого виробника.
Ще одна сторона проблеми: економічна криза та скорочення кредитних банків¬ських програм уже призвели до скорочення рекламних бюджетів. А скорочення поставок імпортних товарів також призведе до зменшення частки їх реклами. Зважте, що рекламуються здебільшого побутова техніка, автомобілі та інша продукція іноземного виробництва. Це означає, що рекламні агенції втратять чималі кошти, які недоотримають від банків. Для великих рекламних фірм це хоч втрата, але не смертельна. Однак існують невеликі агенції, які “сидять” на двох-трьох великих клієнтах. Втрата цих основних джерел прибутку поставить під загрозу їхнє існування.
Крім того, зменшення прибутків рекламних агенцій неминуче позначиться на скороченні рекламних площ у друкованих ЗМІ та рекламного ефірного часу на радіо і телебаченні. А значить — і до скорочення прибутків.
Щоб пережити скорочення рекламного ринку, редакції газет та керівництво телеканалів можуть вдатися до оптимізації видатків. Наприклад, до скорочення неприбуткових проектів чи навіть скорочення штату. Звісно, це неприємно, але не смертельно.
Словом, усе, як в організмі: якщо ви промочили ноги, то неминуче болітиме горло та з’явиться нежить. Головне в цій ситуації — без паніки. Вчасно прийняти ліки та перечекати, поки спаде температура…

Банкіри ретельніше перевірятимуть позичальників

Після всіх потрясінь останніх тижнів банківська система в Україні існує і виконує свої функції. Правда, через дорогі ресурси кредити значно подорожчали, але й за депозитами банки пропонують високі відсотки.
Керуючий регіональним відділенням “ОТП Банку” Сергій ГЕМБЕРГ запевняє, що багатьох сьогодні цікавить, як зберегти гроші. Фахівець рекомендує традиційний спосіб — депозит.
— Сам не знімаю депозити й іншим не рекомендую, — наголошує банкір. — Сьогодні також нерозумно гратися з обміном валют, бо багато спекуляцій на ринку. Нині люди як цікавились кредитами, так і цікавляться. Особливо привабливою для громадян залишилась іпотека. Але оскільки ціна на житло висока та й відсотки за кредитами зросли, тому можна зробити висновок, що скоріше за все ціна на житло падатиме.
За словами Сергія Гемберга, банки призупинили кредитування за певними програмами, але як тільки ситуація на ринку стабілізується, кредитування відновиться.
У зв’язку із незрозумілою ситуацією з доларом та євро громадянам, які взяли доларові кредити, коли ця валюта була дешевшою, а виплачувати доводиться у період, коли “зелений” нижче 6 грн не падає.
— Скажімо, якщо людина взяла кредит на авто і сплачує щомісяця 500 доларів, — зазначає керуючий РФ КБ “Західінкомбанк”Олег ЯЦУК, — коли долар був 4,50 гривні, громадянин ніс у банк 2500 гривень, а коли виріс до семи гривень, віддати вже необхідно 3500 гривень. Відповідно повертати кредити стає значно важче.
Банкіри зауважують, що у разі непроплат із неплатниками спробують домовитись, але виплачувати кредит доведеться.
— У разі серйозних невиплат за кредитами банки підуть на непопулярний крок — продаж заставного майна, — зауважує директор РФ КБ “Хрещатик” Ігор КОЗАЧОК.
За словами Сергія Гемберга, банки тепер серйозніше підходитимуть до перевірки позичальника. Великого значення надаватимуть позитивній кредитній історії його у різних банках.

У колекторів побільшало роботи

З ускладненням економічної ситуації в країні побільшало клієнтів у компаній, які займаються поверненням боргів. Кредитори частіше намагаються повернути свої кошти, зазначають представники колекторських компаній, що працюють у Рівному.
І хоч з настанням важких часів більшість людей намагається заощаджувати, колектори працюють із тими, хто вже має борги.
— Останнім часом у нас з’явилося більше роботи, — розповідає директор представництва Агенції з повернення боргів в Україні Дмитро МАЛЕЦЬКИЙ. — Працюємо з тими, у кого заборгованості утворилися раніше. Нашими замовниками переважно є кредитні установи та комунальні підприємства.
Про збільшення звернень від приватних кредиторів розповідає директор юридичної колекторської фірми “Центр юридичної допомоги” Костянтин БОЙЧУК:
— До нас частіше почали звертатися приватні особи, які мають боргові розписки інших людей та намагаються повернути свої гроші. Хоча ми співпрацюємо і з банківськими установами та комунальними підприємствами. З початком опалювального сезону боржники стали більш охоче повертати кошти, які винні за тепло та комунальні послуги. Більшість боржників, поспілкувавшись із нашими працівниками, вирішують або повернути гроші, або ж реструктурувати борг, щоб не доводити справу до суду та не створювати зайвого розголосу.


Нерухомі квадратні метри

Економічна криза в Україні безперечно зачепила й будівельний ринок. Це виявилося у подорожчанні будівельних матеріалів, відсутності іпотечного кредитування і рості відсоткових ставок за кредитами та зниженні купівельної спроможності людей. У будівельників нині не найкращі часи.
— Будівництво практично стоїть, — розповідає голова правління Асоціації праців¬ників будівельної галузі Рівного та Рівненської області Ігор МІЧУДА. — Деякі будівельники “добивають” попередні контракти та й то, якщо є фінансування. До Асоціації працівників будівельної галузі Рівного та Рівненської області вже звертаються з проханням про допомогу.
За словами Ігоря Мічуди, криза призвела і до скорочення працівників будівельних компаній. У столиці, наприклад, має звільнитися 200–300 людей.
— Своїх працівників я звільняти не буду. Хоч доводиться працювати собі у збиток, аби тільки утримати людей, — зауважує він.
Директор ТзОВ “Поліхім” Олександр СКРИННИК настроєний оптимістичніше, але також зауважує, що у зв’язку із тим, що іпотечне кредитування призупинено, затягнувся продаж квартир у триповерховому будинку, який нещодавно підприєм¬ство збудувало на вул. Павлюченка, 16А.
— Але нічого страшного — продамо пізніше, — наголошує він.
Оптимізму колеги не роз¬ді¬ляє директор ТОВ “Рів¬нен¬ський покрівельний центр” Олексій МАРТИНЮК:
— На цьому тижні із доларом робилось щось страшне: його ціна сягала семи гривень, а євро піднялось до 10 гривень. Ми продаємо різні види черепиці виробництва Канади, США, Італії та Чехії, тому стабільність євро і долара для нас дуже важлива. А за цей тиждень зазнали чималих збитків.
Олексій Мартинюк зауважує, що за нинішніх обставин логічно було б скорочувати штат.
— Але вирішили пройти через цю кризу разом. Вихід за нинішніх умов бачу один — шукати інші види бізнесу, — ділиться планами директор.
У зв’язку із важким становищем будівельних компа¬ній, ціна на квадратні метри деяких об’єктів почала падати.
— Зараз спостерігається значне зменшення обсягів купівлі-продажу нерухомо¬сті, — констатує приватний нотаріус Микола СТРІЛЬ¬ЧУК. — Причому існує тенденція до стабілізації та зниження ціни на нерухомість.
За словами директора АН “Ріелт Інформ” Анжели МИХАЙЛЮК, квартири на деяких об’єктах первинного ринку вже продаються з 5-відсотковою знижкою. А на вторинному ринку зараз ти¬ша — всі очікують подальшого розвитку подій.
— Вторинна нерухомість повільно починає дешевшати — за літо ціни знизились на 10–15 відсотків, — розповідає директор АН “Ріелт Інформ”. — А нещодавно з’явились квартири, які вже можна придбати за 35 тисяч доларів (малосімейки) та за 50 тисяч доларів — двокімнатні. Це поки що поодинокі випадки, що зумовлені бажанням клієнтів продати термі¬ново.
Анжела Михайлюк зауважила, що за таких обставин агентства нерухомості скорочують штат, або тимчасово припиняють діяльність.
— До 80 відсотків агентств згорнули рекламні кампанії. У вересні цього року закрилось 20 агентств нерухомості, — наголосила вона.

Ситуацію пом’якшать кредитні спілки?

Лихоманка, яка панує нині на фінансових ринках, кредитних спілок не торкнулася. Ці установи процвітають і заявляють, що мають достатньо можливостей, щоб монополізувати в майбутньому споживче кредитування.
Оскільки структура і робота класичної кредитної спілки суттєво відрізняється від банків, тому фінансова криза спілок не торкнулася, стверджує голова Рівненської Асоціації кредитних спілок Тетяна БАЙБАРА:
— Кредитна спілка утворює на обмежених територіях і робота спілки формується на довірі її учасників, бо всі знають один одного. Тому, коли з’явилась інформація про фінансову кризу і клієнти банків у паніці побігли знімати свої депозити, члени кредитної спілки цього не зробили.
Позаштатний радник голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Андрій ОЛЕНЧИК зауважує, що кредитні спілки, на відміну від банківських установ, не брали на себе невиправданих фінансових ризиків, не працювали з цінними паперами, не здійснювали валютних операцій, не брали запозичень із-за кордону тощо.
— Тому ситуація в кредитних спілках стабільна. Держфінпослуг, який контролює діяльність кредитних спілок, нещодавно видав розпорядження про мораторій на зняття депозитних коштів, якщо у конкретної кредитної спілки будуть на те потреби, — розповідає Андрій Оленчик. — Класичні кредитні спілки не застосовували мораторій, адже потреби у цьому не виникло. Розпорядження Держ¬фінпослуг відрізняється від відомої постанови Нацбанку тим, що конкретна кредитна спілка у разі потреби може застосувати мораторій, а може й не застосувати. Як можна застосувати мораторій до людей, яких добре знаєш?
Проте, за словами Андрія Оленчика, впевнено почуваються нині тільки класичні кредитні спілки, а спілки, які за своїми діями на ринку дуже схожі до банківських установ, мають проблеми, подібні до проблем банківської системи.
Позаштатний радник голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг зауважив, що кредитні спілки хочуть звернутися до держави, аби частково пом’якшити удар фінансової кризи по населенню.
— Кредитні спілки спокійно переживуть кризу, і у важкі для країни часи займуть нішу споживчого кредитування, — зауважив він.
На думку Андрія Оленчика, пік кризи припаде на весну-літо 2009 року.

“Бімол” призупинив окремі проекти

Непроста економічна ситуація позначилася на роботі одного з небагатьох обласних молокопереробників — ТОВ “Бімол”. Через нові умови співпраці, які запропонували банки, так чи інакше змінилися майже всі сфери діяльності підприємства, розповів власник товариства Микола ТИШКЕВИЧ.
Йдеться насамперед про зміни умов кредитування, зокрема, оперативного.
— Раніше мали можливість отримувати в банках кошти на невеликий термін, — розповідає Микола Тишкевич. — Їх використовували для розрахунку з населенням за молоко. Тепер цих грошей у банках ми не можемо взяти. Можливо, з часом вдасться адаптуватися до ситуації. Переконаний, що будь-який бізнес має розвиватися не лише за рахунок власних коштів, а й залучаючи кредити. Поки що ж це — нереально.
Через неможливість отримати кредит “Бімолу” довелося призупинити деякі свої будівельні проекти. Зокрема, спорудження готелю в Рівному. Відкладено в часі й переобладнання молоковозів (переведення на метан) та реконструкцію котельні на заводі в м. Березному.
— Через сезонність взимку завжди дещо згортається молокопереробне виробництво, — продовжує Микола Тишкевич. — Однак про якесь скорочення кадрів наразі не йдеться. Принаймні таких рішень поки не приймали.

Проблема очима читачів “ОГО”

Валерій БОГУЦЬКИЙ,
директор групи компаній “Кратос”:
— У зв’язку із кризою призупинили деякі інвестиційні проекти. Думаємо над тим, аби мінімізувати скорочення персоналу, але, видно, цього непопулярного кроку за теперішніх обставин не уникнути. Без доступу до фінансових ресурсів призупинено розширення та модернізацію підприємства. Нині заробітні плати дещо завищені, вони не відповідають реальній продуктивності та ефективності праці. Але після того, як ми пройдемо через кризу, люди почнуть отримувати ті гроші, які вони реально заробили.

Олександр НЕСТЕРУК,
адміністратор Рівненського авторинку:
— На авторинку побільшало автомобілів, але попиту на них немає. Автосалони знизили ціну на нові автомобілі через відсутність кредитування. На мою думку, у зв’язку із ситуацією в Україні частина підприємств відмовиться від бонусів та різноманітних заохочувальних премій, інша частина скорочуватиме штат. У найгіршому випадку повториться ситуація 90-х років: коли ключові працівники підприємств знову почнуть торгувати на базарі.

Олексій КОСОБУЦЬКИЙ,
власник ТОВ “Українська деревообробна компанія”:
— На мою думку, позитив економічної кризи в зменшенні привабливості імпорту, насамперед продуктів та продукції споживання, що може теоретично спонукати до активізації національного виробництва. Негатив — в збільшенні гривневої вартості імпортного обладнання та комплектуючих складових національних виробництв.
Що стосується експорту — ситуація загалом сприятлива в зв’язку із збільшенням курсу іноземних валют, але загальна світова криза не дає оптимізму стверджувати про можливе збільшення обсягів експортованої продукції.

Сергій ПАЛАДІЙЧУК,
співзасновник ПП “Бюро Март”:
— Будівництво — одна з тих галузей, які найбільше відчують наслідки фінансової кризи. Починаючи з того, що зменшується попит на будівництво, і закінчуючи тим, що немає кредитів. Воно може стати тим якорем, який потягне багато галузей донизу. Враховуючи це, можу сказати, що й фінансовий ринок, і рекламний матимуть зменшення. І останній навіть більше, бо він орієнтований на кошти підприємств. Кошти зараз економляться. У січні-травні наступного року рекламний ринок суттєво “впаде” в оборотах.

Ігор СОХАЦЬКИЙ, приватний нотаріус:
— Зараз спостерігається спад активності на різних ринках. Громадяни в очікуванні, не знають, у що вкладати кошти, аби вони не пропали. Проаналізувавши кризи, які відомі людству, скажімо, Велику депресію 30-х років минулого століття, роблю висновок, що найкраще вкладати гроші у свою освіту, освіту персоналу, освіту дітей. Сьогодні — це найкраща інвестиція. Адже нас очікує масове скорочення працівників, які за період кризи втратять свою кваліфікацію. А ті, хто вклав кошти у навчання, виграють, адже на ринку праці у посткризовий період вони будуть найдорожчими працівниками.
Звільняти свої кадри не планую, а навпаки — збираюся вкладати кошти у їх навчання. Уже запланований ряд тренінгів для персоналу. Мені краще платити зарплату людям, які навіть нічого не робитимуть, ніж їх звільнити. Якщо потім набирати молодих і недосвідчених і знову їх вчити, то дорожче обійдеться. Криза закінчиться — і ми на ринку нотаріальних послуг будемо найкращими.

Микола ОРЛОВ,
директор ПП “Секрет”:
— На щастя, я не втратив на кризі, ми оплатили авансово один контракт ще за поміркованим курсом долара. Для цього довелося зібрати всі обігові кошти. У кожного з нас був вибір: зібрати обігові кошти і заплатити одразу чи платити частинами за високим курсом долара, тобто втратити набагато більше. Не отримав, правда, кредит, який планував, у зв’язку із дією постанови НБУ. На мою думку, 20 відсотків інвестицій, які останнім часом вивели з української економіки, не є такою вже критичною масою грошей, яка б могла перерости в гіперінфляцію. Думаю, що із прийняттям Закону “Про антикризові заходи”, ситуація стабілізується. Також вважаю, що люди мають достатньо заощаджень, аби не знімати кошти з депозитних рахунків, адже зараз ще не той чорний день, аби бігти та знімати гроші.

Ігор МАМКОВ,
директор ТОВ “НБЛ-Компані”:
— Будівельна галузь переживає нині не найкращі часи, хоча за логікою світова криза нас не повинна була торкнутись. Інвестори перестали вливати кошти в Україну, призупинилось кредитування, як результат — будівництва заморожуються. Ми зараз зосередилися на іншому напрямку нашої діяльності — проектній роботі, бо криза мусить закінчитися, а нині вже є люди, які дивляться вперед і будують плани на 2012 рік.

Тетяна ФІНКЕВИЧ, Наталія НИРКОВА