Ми у Facebook
21.10.2009, 17:34

Життя в яскравих фарбах

Ну як не посміхнутися такій україночці!

Митці бачать світ у найрізноманітніших відтінках і доносять своє бачення через живопис, кераміку чи... написи на футболках. Для них мистецтво — це не тільки спосіб заробити гроші, а й можливість зробити світ навколо прекраснішим. Тому навіть у складні фінансові часи чи осінню негоду творчі люди не припиняють перетворювати сірі будні на кольорові.
Художник-кераміст Анна КРИЛОШАНСЬКА працює з керамікою з 1994 року. Саме тоді вона стала студенткою Львівської академії мистецтв.
— Факультет кераміки відкрив для мене широкі перспективи, адже тут можна було навчитися не лише малювати, а й ліпити з глини, — розповідає пані Анна. — Сьогодні я ніскільки не шкодую про свій вибір. На останньому курсі, коли проходила практику на Львівському керамічному заводі, побачила, як працюють з живописом на кераміці майстри. І вже використовуючи їхні секрети та додаючи щось своє, шукала власний стиль кераміки. Він відрізняється від інших керамічних виробів, і люди його вже впізнають. Вироби купують і для персональних колекцій.
— Кераміка — така річ, коли не можна передбачити, яким буде результат. Адже все залежить від печі — вона може видати або шедевр, або навпаки.
Нині у мистецькому арсеналі Анни значне місце посідають годинники.
— Але це не просто механізми, це своєрідні картини, адже до їх виготовлення я підходжу творчо, — зазначає митець. — У своїх роботах я намагаюся поєднати ужиткове мистецтво і виставкове.
Сьогодні виготовлення керамічних виробів для Анни не тільки хобі, яке приносить задоволення, це й можливість заробити “на хліб”. Її роботи можна знайти на виставках та ярмарках.
— Наприклад, коли їхала на Сорочинський ярмарок, то думала, що через обмаль коштів люди не купуватимуть мої роботи, але вони насправді користувалися попитом, тому що приносять позитивні емоції, — каже художник-кераміст.
З раннього дитинства образотворчим мистецтвом захопився й рівнянин Юрій ШКАБАРА. Малював усе, що бачив навколо. Після навчання в Рівненській художній школі та Житомирському училищі культури та мистецтва вступив до Рівненського державного гуманітарного університету. Нині він — студент третього курсу художньо-педагогічного факультету (спеціальність образотворче мистецтво). Свої творчі ідеї хлопець втілює у життя, розмальовуючи футболки.
— Я завжди хотів показати людям, що можна звичайну футболку перетворити на просто-таки витвір мистецтва. Залишити на тканині можна будь-який напис чи малюнок — і вже не тільки оточуючі бачитимуть вас в іншому світлі, а й ви самі дивитиметеся на світ радісно. Адже один прикольний чи смішний напис — і вже очі людей радісно посміхаються. До того ж таку футболку можна носити місяцями і навіть роками, — переконує художник.
Футболки Юрія особливо користуються попитом серед ді-джеїв. Але звичайні рівняни теж у захваті від робіт хлопця.
— Я випадково його побачила на “Музейних гостинах”. Привернули увагу його футболки з яскраво виведеними написами. Дізналася, як це довго можна носити, а потім вирішила зробити й собі футболку з написом “Усміхнись мені, бо я українка”, — пригадує помічник головного редактора ВД “ОГО” Оксана КРАВЕЦЬ. — Враження від роботи найкращі, і, думаю, у тих, хто бачив мою футболку, емоції були не менш бурхливими. Я одягала її на роботу, різні молодіжні фестивалі.
Через футболку з Оксаною навіть трапився курйозний випадок.
— Я приїхала з моря, одягнула футболку, а сама чорна, засмагла — і в футболці, яка переконує, що я українка! Ви б бачили реакцію людей! Спочатку читають напис, потім здивовано дивляться на мене, а тоді кажуть, яка суперова в мене футболка, — ділиться враженнями дівчина.





На правах реклами

РДБК

Відпочинок у Карпатах


Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

Допомога ЗСУ