Національна сексуальність

Епоха українського села
Напевно, історичні передумови далися взнаки, що тема статевого життя українця вважається епатажною, непристойною і ледь не брутальною. В українській традиційній культурі вжилися дві зовсім різні традиції: з одного боку, від дівчини вимагають покірності, скромності та цнотливості, а з іншого — всіляко підтримувалось спільне спання молоді. Вважалося, що створення сім’ї — то справа не лише молодих та їхніх батьків, а й громадськості, тому взаємини молодих пар суворо контролювались.
— Якщо говорити про сільську місцевість, то тут завжди дотримувались суворої моралі, — розповідає завідувач відділу етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею Алла УКРАЇНЕЦЬ. — Яскравим прикладом нашої області є Сарненський район. Тут існував звичай, якщо хлопець із дівчиною збираються заручитись, їм потрібно було прозустрічатись не менше року. Мови про інтимні стосунки до шлюбу і бути не могло! Коли молода пара одружувалась, то для них проводили традиційний звичай “комору”, де дівчину перевіряли на цнотливість. Звичайно, траплялись і випадки сексуальної свободи, але така “свобода” гучно висміювалась суспільством, про що свідчать літературні твори того часу. Бувало, що після вечорниць хлопці та дівчата лягали спати разом, та хлопець ніколи собі не міг дозволити скривдити дівчину, вимагаючи від неї близькості.
Це питання так і залишається одним із найдискутивніших. Зазвичай вчені, що відстоюють гіпотезу про відсутність статевого досвіду в молоді українського традиційного села, погоджуються, що молодь таки “разом спить”, але не більше, “просто спить”. Але чи це дійсно свідчить про “нееротичність” спільних ночівель?

Епоха радянського громадянина
На початку “Перебудови” нікому не відома радянська жінка здобула неочікувану світову славу тим, що на телемості зі США твердо заявила, що “в СССР секса нет”. Можливо, ця фраза не була заявою про абсолютну відсутність сексу, але стала класикою! Статеве питання в СРСР належало до числа сором’язливо замовчуваних, його намагались уникати, а якщо все-таки треба щось сказати, використовували найзагальніші слова. Уся система активно працювала на те, щоб у радянського громадянина не виникало грішних сексуальних думок. Англійський письменник Джордж Орвелл у своєму романі “1984” називав інтимні стосунки громадян СРСР “повстанням у ліжку”. Як порнографічні елементи кваліфікувались літературні твори, з фільмів видалялись епізоди, які могли б розбестити радянську молодь.
— У радянські часи культурне життя громадян суворо контролювалось КПУ, а головні режисери в основному були її членами, тому весь репертуар зводився до вистав на партійну тематику, огорнуту радянським пафосом, — розповідає заступник директора Рівненського академічного українського музично-драматичного театру Надія КРЕТ. — Сьогодні ж “меню” театру затверджує художня рада, яка працює в межах театру і складається з народних та заслужених артистів України, тобто тих людей, які мають безпосереднє відношення до театральної діяльності. У радянські ж часи до неї входили в основному представники партії. Щодо відвертих сцен, то про них не могло бути й мови, усі репетиції акторів та затвердження самої вистави проходило під ретельною увагою партійних представників.
Усі акторські вистави, чи навіть занадто еротичні їх назви, без винятку, підлягали забороні, тому й актори, й режисери просто не наважувались і думати про їх втілення в життя.
— У 80-ті роки ми презентували глядачам виставу — італійську комедію “Циліндр”, де були сцени інтимного характеру. Те, що міг собі дозволити актор на сцені, — це скинути одяг до нижньої сорочки. Це був верх можливостей, — пригадує народна артистка України Ніна НІКОЛАЄВА.
Епоха сексуальної революції
Нині сексуальні риси українців пробиваються крізь призму сором’язливо замовчуваних заборон, встановлених радянськими культурними стереотипами. Як би там не було, а надворі вже XXI століття, і кожен живе так, як хоче! Разом зі “свободою сексуальних стосунків” у наше життя увірвалися різного роду дослідження про незамінну корисність сексу, навіть підвищення ним працездатності.
Найдієвішим засобом від прогресування старості британські вчені називають секс, а ті сексуальні партнери, які працюють разом, відрізняються більшою енергійністю та продуктивністю праці. Тому, вважають вони, найкращим способом стимулювання працівників є не лише підвищення заробітної плати, поліпшення умов праці, а й заведення службових романів.
На противагу їм українські дослідники дають свою версію — “ні службовим романам”, бо саме через “шури-мури” псуються взаємини колег. А завершити “службовий роман”, зберігши при цьому нейтралітет, — справжня дипломатія.
Та насправді, попри все, ми залишаємось найсексуальнішою нацією у світі Шматована всіма можливими кризами, Україна очолила десятку сексуально благополучних країн світу. Нам не страшні ні віруси, ні криза, ні традиційні вже набридлі всім виборчі перегони. Українці не гублять традиційну уяву про неповторний і пристрасний світ інтимного життя, який пройшов неабиякі випробовування часом. Маємо надію, що у цьому плані ми не втрачатимемо лідируючих позицій!