Таємниці роботи військового суду

– Які функції накладено на військові суди та яка їх роль у загальній системі судової влади України?
– Військові суди є частиною загальної судової системи України. Дехто вважає, що це спеціалізовані суди, як, наприклад, адміністративні чи господарські. Проте це не так. Військові суди за­гальної юрисдикції виконують завдання правосуддя у Збройних силах України і всіх інших військових формуваннях, які передбачені за­коном, а саме: залізничні та внутрішні війська, Дер­жавна прикордонна служба Ук­раїни, Служба безпеки Ук­раїни та інші військові формування передбачені чин­ним законодавством. До судової реформи під нашу юрисдикцію потрапляли і Міністерство надзвичайних ситуацій, адже раніше вони були військовим збройним формуванням. Юрисдикція військового місцевого суду Рівненського гарнізону тери­торіально поширюється на Рівненську та Волинську об­ласті.
– Чи мають суди належні умови для здійснення правосуддя?
– Військовим судам у спадщину від трибуналів дісталися і приміщення, і зв’язок, і транспорт. Хоча ми вже намагаємося оновлювати свою базу. Якщо порівняти із іншими судами загальної юрисдикції, то ми не в найгіршому становищі. Можливо, це тому, що нас фінансують окремим пунктом у бюджеті. Взагалі у штаті військового суду залишилося 75 чоловік, тому у відсотковому відношенні затрати на утримання військових судів незначні. Військовослужбовці допомагають нам у побутових справах і відповідно до Закону України “Про судоуст­рій України” забезпечують охорону приміщень судів.
– З якими скаргами найчастіше звертаються до вашої інстанції?
– Найбільша категорія справ у нас – це кримінальні справи щодо військовослужбовців рядового, сержантського чи офіцерського складу всіх військових формувань. Також справи про адміністративні правопорушення відповідно до Закону України “Про боротьбу з корупцією” та справи, пов’язані з порушенням режиму таємності. Особливість військових судів – в тому, що, на відміну від місцевих та районних, вони мають таємну частину, де зберігаються таємні документи. Всі судді є офіцерами Збройних сил України і відповідно мають допуски до справ із грифом таємності. Інколи ми проводимо закриті судові засідання із дотриманням вимог таємності. Це є також особливістю військового суду, на відміну від загальних судів.
– Наразі гостро стоїть питання про ліквідацію військових судів. Чи вважаєте ви це доцільним і які наслідки це матиме?
– Я не став би говорити, що питання стоїть гостро, адже ми маємо “досвід” лік­відації більше 10 років. Знаєте, як кажуть: “Легко щось розвалити, а от створити – важче”. Відповідно до Конституції України, ліквіду­вати суди має право лише Верховна Рада України. Але, на моє глибоке переконання, цього робити не потрібно. Всі ми бачимо до чого призводить велике навантаження в адмінсудах, де люди по пів­року, а то і більше, чекають рішення, а розгрузити їх звичайно можна завдяки перерозподілу певних справ до нас. А ліквідувати військові суди – означатиме віддати цю специфічну категорію громадян України, а саме військовослужбовців, на загальні суди. Це специфіка роботи з нормативною базою військової служби взагалі, а наприклад, жінка-суддя, яка не була і не є військовослужбовцем, цієї специфіки не знає. Це призведе до порушення прав і свобод громадян щодо їх судового захисту. Ліквідація військових судів можлива лише в якійсь далекій перспективі, коли буде реформування судової системи. Взагалі є певні напрацювання з цього приводу окремими суб’єктами законодавчої ініціативи. Ми маємо вже сумну практику, коли багато чого поліквідовували, а згодом шкодували про це. Як це було, наприклад, із Національною гвардією. Система військових судів працює, і їй не потрібно заважати, а треба дати можливість спокійно працювати. Коли хтось хоче себе пропіарити і проявити певну ініціативу, то тоді береться тема ліквідації військових судів.
– Яку резонансну справу ви розглядали за останній час?
– Ми розглядали і розглядаємо справи, що яких громадськість має певний інтерес. Це справи пов’язані з контрабандою через митний кордон. Наприклад була справа, де до контрабанди був причетний прикордонник. Відповідно й цивільні особи, і сам прикордонник були притягнуті військовим судом до відповідальності. Внаслідок злочинних дій держава понесла мільйонні збитки. Це також справа, пов’язана, з правилами поводження зі зброєю, коли спочатку граються зі зброєю, а потім наносять тілесні ушкодження; та інші категорії справ.
– Вам пропонували хабара? Яке ваше ставлення до факту корупції у судовій системі?
– Я вам можу сказати, що судді і вся судова система не знаходиться десь на Місяці, як-то кажуть, ми є складовою нашого суспільства. І проблеми суспільства безпосередньо стосуються і нас. Я вважаю, що судді є найбільш достойною складовою нашого суспільства. Деякі випадки порушення суддями Закону ми знаємо, і факти поширені у пресі, й дійсно, мають місце. Я вважаю, що саме суспільство провокує таке явище, як ко­рупція, і породжує таку проблему. Дуже мало фактів коли порушуються справи проти тих осіб, які власне дають хабара. А щодо мене, такі спроби були, є і, напевно, будуть. Проте я глибоко переконаний: якщо суддя взяв хабар, то однозначно йо­му не місце в суді. Я вважаю, так і повинно бути.
– Щоб ви хотіли побажати у переддень професійного свята?
— День працівників суду – це свято фахівців, які віддають знання й досвід нелегкій і надзвичайно вагомій місії захисту конституційних прав і свобод людини, утвердженню принципу верховенства права і справедливості. Щиро та сердечно вітаю всіх суддів і працівників судів з професійним святом, бажаю усім насамперед міцного здоров’я, успіхів в роботі й мудрості у прийнятті рішень, невичерпної енергії у вашій діяльності на благо України. Зі святом, шановні колеги!