Історію мистецтва Рівненщини об’єднали у своєму альбомі реставратор і фотохудожник

Мистецька Рівненщина має чим пишатися. У цьому переконують співавтори проекту “Культурна спадщина Рівненського краю” Олександр Харват та Микола Бендюк. Упродовж майже десяти років вони відшуковували найцікавіші зразки іконопису, живопису, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва Рівненщини, аби врешті представити їх усі в одному повноцінному виданні. Ідея його створення виношувалась авторами не один рік.
— Подорожуючи різними країнами, я завжди звідти щось привожу на пам’ять, — розповідає Олександр Харват. — Найчастіше це альбоми про міста, в яких побував, і твори мистецтва, які там є. У Рівному таких видань не було. Ті, що були, видавалися давно і не так, як я хотів би це зробити. Тому років сім-вісім тому, коли працював над альбомом “Рівне на межі тисячоліть”, виникла ідея створити схожий альбом для Рівненщини. Почав з творів мистецтва, які зберігалися у самому місті, а вже потім поїхав по області.
Особливістю проекту є те, що сюди вміщені ті мистецькі зразки, які створені й нині зберігаються на Рівненщині. Відшукати предмети, які варто помістити в альбом, було нескладно. Автори запевняють: таких творів мистецтва на Рівненщині насправді багато.
— Проблеми з експонатами для альбому не було, — продовжує співавтор проекту Микола Бендюк. — Були проблеми з відбором їх до альбому: що важливіше, а що — ні. Тому консультувався з науковцями, колегами з інших музеїв. Аби поставити в альбом усе зроблене, вийшло б видання на тисячу сторінок. Але поліграфія дуже дорога, тому багато сфотографованого навіть довелося відкинути. Серед усіх відібраних експонатів лише Пересопницьке Євангеліє зберігається за межами області, але створено саме у нас.
Загалом альбом об’єднав фото майже чотирьохсот експонатів. Найбільше представлені експонати з обласного краєзнавчого музею, Острога, Дубна та Млинова.
— Не все найкраще знаходиться у музеях, — продовжує Олександр Харват. — Багато за браком виставкових площ сховане у запасниках музеїв або ж зберігається у храмах. Чимало цікавого нині у приватних колекціях. Є деякі зразки, які нам просто не дозволяли фотографувати або ж просили не вказувати місце їх знаходження. Власники бояться, що наш альбом може стати путівником для злодіїв. Адже відомі випадки, коли грабіжники на місці викраденої речі залишали вирвану сторінку з якогось альбому.
Також альбом містить короткі характеристики творів мистецтва українською та англійською мовами. Перекладачі розповідають, що ця робота викликала чимало складнощів, адже не завжди вдавалося знайти відповідники до означення того чи іншого елементу. Проте, незважаючи на труднощі, сигнальний примірник альбому “Культурна спадщина Рівненського краю” вже побачив світ. Далі — тиражне видання, та, обіцяють автори, інші не менш цікаві проекти. Серед них — “Рівненський край: нерухомі пам’ятки” та альбом, присвячений тим мистецьким пам’яткам, які були створені на Рівненщині, а зберігаються за її межами. Адже Микола Бендюк зізнається: готовий продукт — це добре, але робота над ним приносить набагато більше задоволення.
— Хотілось почати цей рік з радісної події: презентувати творчі надбання за стільки років, — зізнається пан Олександр. — Тримаючи у руках цей альбом, розумію, що, мабуть, недарма об’їздив Рівненщину, недарма витратив цей час. Тепер усе зроблене залишиться не тільки в моїй пам’яті, а й у пам’яті міста, краю й, думаю, держави.