Ми у Facebook
20.01.2010, 16:12

Фермери працюють у важких умовах та добиваються єдиного податку

Місцеві фермери продукцію вирощують, а збувати її ніде або ж умови зовсім невигідні. Ще й ціни що не рік — то все збитковіші. Своїми бідами фермери поділилися на щорічному зліті фермерських родин. А ще радилися гуртом, як далі жити й працювати.
Завітав на зустріч фермерів канцлер єпархії Київського патріархату. Покропив святою водою продукцію, яку взяли з собою трудівники землі, та усіх присутніх.
Церковне благословення на гарний урожай фермери отримали. Бажають і державного. Щоправда, нині — це лише мрії. Продовжують працювати в жорстких умовах: наплив контрабанди, заплутане оподаткування, проблеми зі збутом вирощеного.
— Дрібний сільськогосподарський сектор, тобто особисто селянські господарства, не мають законодавчої бази для існування, — зазначає голова Рівненської обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Дмитро Українець. — Вони виживають в умовах контрабандних поставок, звертаємося про переведення фермерів на єдиний податок. Також є питання з організацією збуту, роботу проводять на державному рівні, але хотілося, щоб вона йшла активніше. Сьогодні на сільськогосподарську продукцію ростуть ціни дуже повільно, а під час жнив — узагалі падають. У цей же час, вартість товарів промисловості, маю на увазі пальне, мастила, запчастини — зростає. Фермери працюють, орють землю, вирощують свиней, доять корів, але ситуація така, яка є.
Олександр Лапчук господарює на Здолбунівщині вже 20 років. Він один із перших заснував фермерське господарство.
— Починав із шести гектарів, тоді більше не дали. Я працював в органах, то сказали, що міліціонеру більше не треба, цього вистачить, — пригадує початки свого аграрного бізнесу фермер Олександр Лапчук. — Тепер, разом із сином, в обробітку маємо тисячу два гектари. З кожним роком господарювати все важче й важче. Вирощували цукровий буряк, купили три роки тому комбайн за півмільйона гривень, але потім у такі умови загнали, що вирощувати його стало невигідно. Одного року ціна була 230 гривень за тонну, а наступного — 150. Нам ще й квоту дали. Виростили шість тисяч тонн буряка, продати його не могли через обмеження, ледь через Київ збули. На кожній тонні втратили 80 гривень. А помножити це на шість тисяч тонн — набіжить 480 тисяч гривень. І з визначенням цукристості теж не все добре, її визначають на підприємстві, яке переробляє цукровий буряк. Я ще тоді казав, що умови, які почали диктувати, невигідні нікому. От тепер і завозять до нас цукор на продаж, і продають майже по 10 гривень за кілограм.
Тепер батько з сином вирощують овочі, зернові, ріпак, кукурудзу.
— Цього року кукурудза вродила, то так більш-менш. А так вирощуємо все. От я на власному прикладі скажу: ми ж як сліпі котенята з кутка в куток бігаємо, щоб вижити. Немає певності у завтрашньому дні, немає стабільності. Взяти на прикладі вирощування свиней. Торік 19 гривень кілограм живої свинини коштував, а цього року — 14 гривень, — додав Олександр Лапчук.
Дмитро Українець наголошує, що нині фермери вирощують 80 відсотків м’ясо-молочної продукції, понад 90 відсотків картоплі й овочів і половину зернових. Та якщо їхні потреби й далі ігноруватимуть, годувати українців може стати нікому.





На правах реклами

РДБК

Відпочинок у Карпатах


Актуальні новини України за сьогодні на https://www.ukr.net

Допомога ЗСУ