На Рівненщині сільськогосподарські підприємства страхуватимуть свої ризики лише після прийняття бюджету-2010

Результат роботи працівників АПК значною мірою залежать від матінки природи, примхи якої передбачити неможливо. Цього року погодні умови були не надто сприятливими для сільгоспвиробників: то міцні морози прагнули знищити осінні посіви, то весняна повінь підтопила поля, що вдало перезимували. На думку багатьох фахівців, зменшити негативний вплив погоди та природних ризиків змогло б ефективне агрострахування, яке розвивалося в усьому світі як головний інструмент управління ризиками.
— Аграріям страхуватися необхідно, адже майбутню погоду не передбачиш, — скажімо, цього року втрати рівненських фермерів щодо озимих переважно незначні, а ріпак перезимував значно гірше, — розповідає голова Рівненської обласної Асоціації фермерів Дмитро УКРАЇНЕЦЬ. — Тож деякі господарства мають збитки. Аграріям, що засівають площі більше 50 га, особливо необхідно страхувати посіви, бо втрати у разі несприятливої погоди можуть бути суттєвими.
Проте, на думку Дмитра Українця, не всі фермери розуміють важливість страхування, деякі до нього ставляться з обережністю, тому страхові компанії мусять активніше працювати у цьому секторі й наполегливіше розповідати сільгоспвиробникам про переваги страхування.
Але особливістю агрострахування є те, що воно життєздатне у довгостроковій перспективі, як правило, лише за умови, що уряд забезпечує фінансову підтримку системи. Страховики наголошують, що програми агрострахування — задоволення недешеве і “потягнути” його селяни самі не зможуть.
— Згідно із Законом №1877 від 24.06.04р. “Про державну підтримку сільського господарства України”, передбачалося здешевлення фактичних сплачених аграріями страхових премій за рахунок держбюджету, це гарантувало компенсацію у розмірі 50% страхового платежу. До 2009 року держава частково компенсувала затрати аграріїв на посіви окремих культур у випадку страхування. Але справа в тому, що при страхуванні озимих під врожай-2009 держава не компенсувала сільгоспвиробникам частини фактично сплачених страхових премій та не були надані дотації, адже з держбюджету не були виділені кошти на це. Ця обставина призвела до того, що обсяги ринку агрострахування в 2009 році знизилися більше, ніж у 3 рази, — наголошує керівник Рівненської агенції СТ “Іллічівське” Віктор ЯНКОВИЙ. Вартість страхування доволі суттєва і становить від 4% затрат на посівну чи вартості майбутнього врожаю. Як бачимо, фінансування держави у цьому питанні грає одну з вирішальних ролей.
Тож, якщо держава не сприяє у компенсаційних виплатах та дотаціях для сільгоспвиробників, вони за власні кошти купувати поліси не підуть. Прикладом стала минула осінь, коли держава перестала дотувати сільгоспвиробників.
— Минулого року восени не працювали державні програми, відшкодування частини вартості страховок аграріям, тож сількогосподарські підприємства не страхували свої ризики, — констатує директор Рівненської філії СК “Провідна” Сергій КОПАНИЦЯ. — За відсутності фінансування відшкодувань страховок сільськогосподарські підприємства практично не страхують свої ризики, винятком із цього є лише компанії, що мають іноземний капітал. Сільгоспвиробники вважають: вартість страховки досить велика і в своїй сумі може дорівнювати збиткам, які вони за несприятливих умов можуть отримати.
Сьогодні аграрії очікують прийняття бюджету і великої ініціативи щодо страхування не виявляють, щоб знати: страхувати посіви чи сподіватися на російське “авось”.
Тим часом Ліга страхових організацій України прагне прискорити прийняття закону “Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції при державній підтримці”, законопроект якого вже прийняли в першому читанні у Верховній Раді. Ймовірно, на відшкодування страховок аграріїв цього року уряд зможе виділити субсидій в сумі 90 млн грн, якщо ці кошти закладуть в проект бюджету на 2010 рік.
— Офіційно посівна закінчується у травні, і компанії, які хочуть придбати поліси за програмами, вартість яких частково відшкодовується державою, згідно із законом мусять це зробити до закінчення посівної. Якщо не встигнуть, їх ніхто за цими програмами вже не застрахує, — наголошує Віктор Янковий.
На думку рівненських страховиків, чимало підприємств, які зараз очікують, після прийняття бюджету-2010, який виділятиме кошти на субсидії, будуть страхуватись.