Завтра Рівне прощається із двома Захисниками

Роман Петрович Трофимчук народився 6 жовтня 1977 року у місті Рівне. Навчався до 9-го класу у місцевій школі №23. Далі продовжив навчання у Рівненському професійному училищі №11.

Здобув вищу освіту у Рівненському державному гуманітарному університеті за спеціальністю «Психологія».

Любив спорт, полювання та риболовлю. Мав розряд Кандидата у майстри спорту з боротьби.

Вже з юності мав поклик до війської служби. Після строкової служби Роман Петрович розпочав працювати в УМВС України в Рівненській області. Очолював керівні посади у Березнівському та Зарічненському райвідділах.
У 2015 році поїхав на Донеччину, щоб захищати свою країну. Був учасником антитерористичної операції.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення Роман Трофимчук 24 лютого 2022 року долучився до організації «Група опору» і патрулював вулиці міста. 18 березня 2022 року добровільно приєднався до лав Національної гвардії, аби боронити рідну землю. Здебільшого ніс службу на Донецькому напрямку.
«Піти на війну це було його свідоме рішення і бажання. Рідні відмовляли, адже стан здоров’я не зовсім дозволяв туди їхати. Проте, тато не міг не поїхати. Він казав, що не може бути вдома, в той час коли на передовій гинуть молоді хлопці, які годяться йому в сини та його побратими, з якими він служив», - розповідає донька Героя Вікторія.

Роман Петрович був людиною з великим серцем, яка готова допомогти усім, хто цього потребує. Він любив свою сім’ю, родину. По життю керувався своїми принципами. Чесність і справедливість завжди були на першому місці. Своїх дітей також цьому навчав і завжди повторював, що вони повинні жити так, щоб не було соромно.

На жаль, 46-річний штаб-сержант Роман Трофимчук загинув 29 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Довгих 10 місяців він вважався безвісти зниклим.

«Тато завжди повторював, що маленька віра робить велике чудо. Ми вірили до останнього, що він повернеться додому, як і обіцяв, але, на жаль, чуда не трапилося…», - розповіла донька Вікторія.

У Героя залишилась дружина, діти, мама та сестри.




Дмитро Юрійович Карлюк народився 19 лютого 1988 року у місті Рівне. Навчався у ліцеї №18. Після школи працював на меблевій фабриці. Так як подобалося бути за кермом, далі свій трудовий шлях пов’язав з авто та став водієм-далекобійником. Їздив на території України.

У червні 2024 року Дмитра мобілізували до лав Збройних сил України. Йому подобалося бути у війську, хотів й надалі захищати свою Батьківщину. Був оптимістично та патріотично налаштований.

У серпні цього ж року він отримав поранення на Донецькому напрямку. Після одужання та реабілітації продовжив нести службу, але стан здоров’я погіршився.

«Дмитро був дуже добрим та щирим. Обожнював тварин, особливо котиків. Подобалися йому автомобілі й сам процес водіння», - розповідають рідні Героя.
На жаль, 37-річний солдат Дмитро Карлюк помер 3 квітня 2025 року у лікувальному закладі.

У Героя залишилося троє неповнолітніх дітей, батьки та брат.

Прощання із захисниками відбудеться у неділю, 6 квітня, о 10.00 на майдані Незалежності у Рівному. Заупокійна служба за Романом Трофимчуком відбудеться у Свято-Георгіївському подвір’ї, за Дмитром Карлюком – у Свято-Покровському соборі. Поховають їх на Алеї Героїв: Романа Трофимчука на кладовищі «Тинне». Дмитра Карлюка на кладовищі «Нове».

За повідомленням з Рівненської міської ради.