Гаманці рівнян перевірятимуть

Незабаром українцям доведеться звітувати про свої фінанси перед відповідними органами. У серпні цього року набуває чинності Закон №2258-VI, який вносить певні корективи до Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Зміни у новому документі розширили перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу. До фінансових організацій також віднесли нотаріусів, адвокатів, аудиторів, аудиторські фірми, фізичних осіб-підприємців, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги, за винятком осіб, що здійснюють свою діяльність у рамках трудових правовідносин.

Згідно з новою редакцією Закону, до переліку операцій, що підлягають фінмоніторінгу, додалися нові. Зокрема переведення коштів та надходження коштів на анонімні рахунки за кордоном, купівля-продаж дорожніх чеків за готівку, обмін валют, переведення особою коштів за кордон без зовнішньоекономічного договору, виплата (передача) особі виграшу в лотерею, внесення іншим способом плати за право участі в азартній грі та інші.

Однак чи вдасться таким чином навести лад в країні — питання.

— Сама по собі ідея Закону хороша. Проте в ньому є позитивні та негативні моменти. До позитивних я відніс би те, що нарешті будуть контролювати фінансове становище окремих громадян. Відтак, багатьом чиновникам чи просто державним службовцям, які офіційно отримують невеликі кошти, доведеться пояснювати, звідки у них такі триповерхові будинки, дорогі автомобілі тощо. У цьому сенсі цей Закон відіграє позитивну роль. Також він є реалізацією забов’язань перед міжнародними організаціями, зокрема FATF (міжнародною організацією з боротьби із фінансовими зловживання — авт.), — прокоментував народний депутат Віктор Матчук. — Негативним, звичайно, є наділення високими повноваженнями Держфінмоніторингу, яке матиме право моніторити та навіть скасовувати ті операції, до яких раніше не мав жодного відношення, зокрема обмін валют. Буде створена певна база даних. Інша справа, як її використовуватимуть та чи не буде тиску на окремих громадян. Моє ставлення доволі суперечливе, проте будемо бачити, як цей Закон реалізовуватимуть.

Відтепер спеціально уповноважений орган набуває неабиякого значення у нашій країні. Адже він матиме право призупинити ту чи іншу угоду, якщо йому вона видасться підозрілою. Варто зазначити, що таких повноважень наразі не має прокуратура, міліція чи навіть податкова.

До 1 серпня залишився місяць, проте на даний момент не всі суб’єкти первинного фінансового моніторингу, які потрапили у перелік, зокрема автосалони та ювелірні магазини знають про існування такого Закону. Прокоментувати своє ставлення вони, як правило, відмовлялися.

Ріелтори ж не вбачають у нововведенні загрози для власного бізнесу.
— Будемо діяти згідно з чинним законодавством та надавати необхідну інформацію. Спочатку, як це завжди буває, це, можливо, позначиться на попиті тієї чи іншої нерухомості. Проте, я впевнена, згодом усе ввійде в норму, — прокоментувала директор агентства нерухомості "Кадет-СВС" Інна Подоліна.

За невиконання усіх вимог, зазначених у новому Законі, передбачені значні суми штрафних санкцій. До прикладу, за порушення вимог ідентифікації і вивчення фіндіяльності особи — в розмірі до 8500 грн. За невиявлення, невчасне виявлення і порушення порядку реєстрації фіноперацій, належних фінмоніторінгу — в розмірі до 13600 грн (до 800 нмдг) та ін.

Усі нововведення відображені у ряді нормативно-правових актів, серед яких: Кримінальний, Кримінально-процесуальний, Цивільний кодекси, КУпроАП, Закони "Про держрегулювання ринку коштовних паперів в Україні", "Про банки і банківську діяльність", "Про боротьбу з тероризмом" і так далі.


думки з приводу
Анатолій МАЛИШЕВ, рівнянин:
— Я вважаю, це вже занадто, адже тепер на нас ніби доповідатимуть відповідним органам. Українці тепер будуть купувати речі не дорожче зазначеної суми, аби уникнути зайвої колотнечі. А от олігархам, навпевно, доведеться скрутніше, може, воно і на краще.

Галина ДОБРОВОЛЬСЬКА, рівнянка:
— Я вважаю, нічого страшного чи екстраординарного у цьому законі немає. Якщо людині немає чого приховувати, то вона запросто пояснить, де взяла кошти на круте авто чи розкішне житло. Навпаки — більшість підприємців, які боятимуться перевірок, усе легалізують і це піде на користь і їм, і державі.