Микола Азаров: "Новий податковий кодекс в Україні встановить найнижчі податки в Європі"

Над Податковим кодексом без перебільшення можна сказати працював весь Уряд. Перший віце-прем'єр-міністр А.П.Клюєв дуже багато часу приділив роботі, узагальненню, аналізу. Міністрів не можна не згадати. Ось тут, на прес-конференції, М. Бродський сидить - голова Комітету з підприємництва, я про нього ще пізніше скажу кілька добрих слів.

Загалом, над Податковим кодексом працював весь Уряд, Адміністрація Президента України, величезний колектив науковців. І, треба сказати, що режим, в якому протікала робота, цієї робочої групи, виключав вихідні, проведена величезна робота.

Перш за все, в якій обстановці створювався Податковий кодекс? Ви всі свідки того, що Уряд, прийшовши до влади 11 березня цього року, зіткнувся з дуже непростою ситуацією - скарбниця порожня, астрономічні борги, бюджету немає, економіка на спаді, «Нафтогаз» - банкрут.

Все це було, чи я це вигадую? Все це було, і все це факт. Був бюджет у країні чи не був? Бюджету не було. А чому не було бюджету? Тому що його ні з чого було складати. Попередній Уряд взагалі не бачив ніякого виходу, тупикова ситуація була.

Ціна на газ у І кварталі для нашої економіки яка була? 330 доларів за формулою. Формулою, в якій 450 доларів - базове значення. І кожен квартал ціна на газ зростала і призводила до того, що нам потрібно було б нашу промисловість зупиняти. Ще раз питаю: було це чи ні?

Тому Уряд перш за все набув важких, складних переговорів з нашим основним партнером - Росією. Нарешті досягли угоди. Наприкінці квітня був прийнятий бюджет, який поклав початок стабілізації фінансово-економічної ситуації в країні. І відразу ж на порядку денному стали питання реформування сформованої системи: економічної, податкової, бюджетної.

Нагадаю, що за лічені дні були прийняті такі найважливіші закони, як Закон «Про державні закупівлі». Діяв Закон «Про державні закупівлі» або не діяв до нашого Уряду? Риторичне запитання. Не діяв. За особистою вказівкою колишнього Прем'єр-міністра та Першого віце-прем'єра здійснювалися закупівлі в одного продавця на десятки мільярдів гривень. Це була нормальна система? Або треба було створити цивілізовану систему, без корупції?

А яка в світі була ситуація? Може, вона нам сприяла? Може, не було гострої бюджетної кризи в Греції? Може, на ринках фінансових була надзвичайно сприятлива для нас ситуація? Та ні, в квітні ми були змушені заплатити 6 млрд. грн. боргів, у травні - 5, в червні - ще 5,5, і так кожен місяць.

У цих умовах ми почали переговори з МВФ. Переговори непрості. Після того, як попереднє Уряд підписав свої зобов'язання і не виконала ці зобов'язання, як ви знаєте, програма була згорнута, подав у відставку керівник Місії в Україні. Це безпрецедентна ситуація в практиці МВФ. І нам довелося мати справу з тотальною недовірою до нашої влади, до України з боку МВФ.

І тим не менше, Уряд завершив ці переговори. Підписав відповідний меморандум і твердо заявив: якщо Україна бере на себе зобов'язання, то вона їх буде виконувати. І ми ці зобов'язання виконуємо, на відміну від попередньої влади. Ви можете переконатися - відкрити газету «Голос України» або «Урядовий кур'єр» - де були опубліковані три документи, підписані вищими посадовими особами України: Президентом, Прем'єр-міністром, Міністром фінансів та Головою Нацбанку. І ви можете поставити запитання: чому вони, підписуючи, заздалегідь знали, що нічого виконувати не будуть?

Після того, як вдалося стабілізувати фінансово-економічну ситуацію (а вона цього часу реально стабілізована) у нас немає проблем ні з виплатою боргів, ні з фінансуванням поточних витрат.

На порядок денний постало питання реформування податкової системи як шлях пошуку стимулів для прискореного розвитку економіки. Це була вимога Президента і, відповідно, Уряд підготував своє бачення: яким чином реформувати податкову систему.

Я зараз коротко пройдуся по основним новаціям Податкового кодексу. Які головні принципи були закладені в Податковий кодекс? Вони як були в першому варіанті, так і в другому варіанті Податкового кодексу незмінні. Принципи дуже прості і прозорі: треба скорочувати податковий тиск на бізнес і йти до максимальної лібералізації податкового законодавства, але податки повинні платити всі, кому за законом, за новим Податковим кодексом запропоновано платити податки, вони всі повинні ці податки платити.

Так, ми встановимо низькі податки - напевно, найнижчі в Європі, ми ліквідуємо значну кількість податків, які обтяжливі з точки зору їх адміністрування і неефективні з точки зору наповнення бюджету. Ми значно спростимо саме адміністрування податків. Ми побудуємо атмосферу довіри між податковою службою, державою і бізнесом, але при цьому ми чітко говоримо, що ці зменшені податки повинні платити всі.

Такий підхід повинен дати дуже серйозні стимули для інвестиційного розвитку країни, для залучення в нашу країну інвестицій, а це в свою чергу, призведе до створення нових робочих місць, це в свою чергу призведе до зростання доходів бюджету.

Так, ми орієнтуємося на те, що на першому етапі ми отримаємо можливе зниження доходів, але ми глибоко переконані, що той потужний імпульс, який ми дамо нашій економіці, дозволить на другому етапі проведення податкової реформи значно збільшити доходи бюджету, а це означає, ми плануємо вже з 2012 року в 1,5 рази збільшити доходи працівників бюджетної сфери.

Серед суб'єктів бізнес-середовища ми виділили три категорії. На слайді ви бачите: це єдиний податок для фізичних осіб, тут як основний критерій ми поклали норму обороту 300 тис. грн. на рік, це малий бізнес - оборот до 3 млн. грн. на рік, нарешті - середній і великий бізнес.

300 тис. гривень - багато це чи мало? Це виручка приблизно 1 тис. грн. на день. Ми говоримо цій категорії платників податків: ми вам довіряємо, ми не вимагаємо від вас ніякого податкового обліку.



Малий бізнес, податок на прибуток - нуль протягом п'яти років.

Ми говоримо середньому і великому бізнесу: ми поступово знижуємо податок на прибуток і податок на додану вартість для вас. Ми переходимо на принцип автоматичного відшкодування ПДВ. Але для цього середній і великий бізнес повинен припинити мінімізувати свої зобов'язання з податку на додану вартість.

Кілька слів про податок на прибуток. Передбачається поетапне зниження податку на прибуток, починаючи з 19 % до 16 %. Тобто, я не випадково сказав, що ми будемо мати найнижчий податок на прибуток і реалізуємо ідею приблизної тотожності між податком на доходи фізичних осіб та юридичних осіб. Відпаде необхідність шукати зиск в переході з форми на форму.

Особливу увагу ми приділили податку на прибуток, як ключовому податку, який повинен містити в собі стимули для інновацій і технологій.

Викликає велику стурбованість, наприклад, те, що за 20 років Україна втратила свою легку промисловість. Частка легкої промисловості України у ВВП менше 1%. Наші ринки заповнені товарами народного споживання закордонного виробництва. Виникає питання: що ми не здатні самі для себе робити праски, наприклад, і багато іншого? Чому у нас праски імпортні? Україна, яка виробляє супутники, за 20 років втратила здатність виготовляти праски. Парадокс.

Тому даємо 10 років пільгового режиму з прибутку для підприємств, які працюють у легкій промисловості.

Ми говоримо, що не будуть користуватися ніякими податковими преференціями ті, хто ввозять ширвжиток, second hand так званий. Україна що, смітник? Настав час у себе виробляти все, що нам потрібно і в мінімальному ступені завозити.

Ми звільнимо ту частину прибутку, яка спрямовуватиметься підприємствами на інновації, на технологічне оновлення, від сплати податку на прибуток. Це не пільга, а свідома дія влади спрямована на оновлення нашої застарілої промисловості, де ступінь зносу основних фондів вже перевищує в окремих галузях 80-85 %.

Багато суперечок викликає наша новація, що пов'язана зі скасуванням таких об'єктів оподаткування, як операції з металобрухтом, зерновими культурами, технічними культурами, лісом. Все треба переробляти на місці, в Україні, в тому числі зерно і ліс. Не будуть платниками ПДВ фірми, що здійснюють юридичні послуги, консалтингові послуги, аудиторські послуги, звичайно, послуги платників єдиного податку, проте і сам ПДВ буде знижуватися.

Поновлюється колись діюча норма (здається, в 1998-99 рр..), коли за несвоєчасне повернення ПДВ нараховувалася пеня державі.



ЯРОШЕНКО Ф.О. – 120 % ставки рефінансування Нацбанку.



АЗАРОВ М.Я. - Ми відновлюємо таку норму, тобто ми говоримо: не буде більше такого, коли держава користується грошима платників податків у вигляді неповерненого ПДВ. Проте, ще раз підкреслюю, що тут повинна бути вулиця з двостороннім рухом.

Певні новації є і у податку на доходи фізичних осіб. Ми говоримо, що ми зберігаємо лінійну шкалу 15 % при доходах до 10-ти мінімальних зарплат, але коли більше 10-ти мінімальних зарплат - ми підвищуємо ставку податку до 17%.

На дохід, який утворюється у громадянина від депозиту, якщо сума цього депозиту більше 200 тис. грн., ми пропонуємо ще одну норму, яка теж викличе критику на нашу адресу - податок 5%. Багато це чи мало? Порахуйте самі. 90% наших людей мають внески нижче 200 тис. грн. Тобто, втілюється ідея, яку Віктор Янукович висловив і закликав Уряд реалізувати в Податковому кодексі: знизити податки, але перекласти частину компенсаторів на багатих.

Ми значно скорочуємо обсяги робіт, за якими можна проводити зовнішньоекономічну діяльність. Не застосовуються спрощені системи при зовнішньоекономічної діяльності та при виробництві підакцизних товарів.

Пропонується ввести податок на нерухомість. Ця норма м'яка, вона вводиться при наявності житлової площі більше 100 квадратних метрів в місті і понад 200 квадратних метрів на селі. Таким чином, з-під цього податку виводиться, напевно, більше 95 % наших громадян. А 5 %, ті, які мають великі квартири, великі будинки, в змозі заплатити по 10 грн. за метр квадратний.

Податковий кодекс скасовує значну кількість різних податків, у тому числі і ринковий збір. І тут ми робимо крок назустріч спрощенцям. Ми говоримо, що ви будете платити пенсійні внески, проте не будете платити ринковий збір.

Ми скасовуємо податок на рекламу, ми скасовуємо щорічний податок з власників транспортних засобів, розраховуючи на значну частину надходжень у вигляді акцизів на бензин, тобто діючи за принципом: чим більше людина їздить, чим більше у нього автомобіль, чим більше він споживає бензину, тим більше він буде платити. Відповідно, ті, хто мають малолітражні автомобілі, менше будуть витрачати бензину, менше будуть витрачати грошей.

Нарешті, значні новації містяться в частині наповнення місцевих бюджетів. І ми значно посилюємо права місцевих органів влади.

На закінчення я хочу буквально кілька слів сказати те, що ми йдемо на цю серйозну податкову реформу, йдемо на ці дуже серйозні ризики, розуміючи, що це безальтернативний шлях, що ми змушені йти на ці ризики.

Запрацювала промисловість. За сім місяців поточного року ми маємо темпи зростання валового внутрішнього продукту 6% і 12% - темп зростання в промисловості. Але не слід забувати, що в минулому році ми мали падіння промислового виробництва більше 30% і падіння ВВП більше 15%.

Ми бачимо, що оживають будівництва. Подивіться на країну, подивіться на Київ. В 1,5 рази більше, ніж у минулому році здали житла за останні 7 місяців. Однак в минулому році будівництво практично було зупинено і заморожено. Тому потрібні дуже серйозні стимули. Серед цих стимулів ми бачимо які? Перш за все, це максимальна лібералізація, максимальне зменшення адміністративного впливу на бізнес, максимальна дерегуляція.

І в цьому зв'язку я хочу подякувати Михайлу Юрійовичу Бродському за його активну позицію. Так, непросто проходять норми, що скасовують всякі дозволи, ліцензії, сертифікати. Але працює він ініціативно, енергійно, і Уряд максимально його підтримує. І ми й далі будемо цю лінію проводити на максимальне ослаблення адміністративного тиску на бізнес. На максимальне спрощення всіх процедур.

Але ще раз підкреслюю, потрібні стимули. Максимально ми повинні задіяти всі: і податкові важелі, і фінансові важелі, і кредитні важелі. Ми ставимо перед собою цілком конкретні завдання. Цілком конкретні орієнтири на майбутній рік. У цьому році стабілізувати максимально ситуацію, в наступному році - відновити обсяги виробництва до докризового рівня. Тобто ми повинні в наступному році вийти на докризовий рівень 2007 року. А вже в 2012 році ми повинні дати темпи зростання - якісного зростання, по відношенню до 2007 року, підкреслюю - відсотків 9-10.

А щоб не бути голослівним, я вам скажу: ми всі кияни, давайте подивимося, я вам назву лише кілька об'єктів. Скільки років реконструюється Московська площа? Давайте згадувати. Ми її починали з Віктором Федоровичем в 2006 році. Майже 5 років. А цього року прямий проїзд буде відкрито у жовтні, а повністю Московську розв'язку зробимо 15 грудня. Записуйте, будемо разом перевіряти.

Естакада на вул. Набережно-Хрещатицькій, Подільський мостовий перехід. У цілому міст ми закінчимо в 2013 році, може, в першій половині 13-го року, а естакаду закінчимо в листопаді поточного року.

На початку грудня здамо 3 станції метро на Червоноармійській лінії. За останні 4 роки жодного разу, жодної станції не здавали.

Здамо швидкісний трамвай, записуйте, в середині жовтня. Скільки років займаємося цією темою?

Об'їзна дорога в районі Жулянського шляхопроводу. Скільки років для нас це вузьке місце? Також закінчимо в грудні місяці.

Дарницький міст: я думаю, в кінці вересня пустимо поїзд через залізничний міст. 25 жовтня відкриємо станцію «Лівий берег». Автомобільне сполучення, сподіваюся, відкриємо в листопаді або, найпізніше, на початку грудня.

Багато років стояли замороженими ці об'єкти, за 6 місяців ми їх розкручуємо і здаємо. Не базікаємо, а здаємо. Я не буду вас втомлювати, далі переліком цілком конкретних наших зобов'язань, над якими ми працюємо - це великий перелік.

Досить згадати об'єкти Євро-2012. Взагалі кажучи, в березні, коли я вперше познайомився з ситуацією, мені здавалося, що ніякого Євро-2012 не буде. Однак я тут добре слово хочу на адресу Бориса Вікторовича (Колеснікова) сказати: вже зараз у нас є тверда впевненість, що Євро-2012 в Україні буде, і всі об'єкти будуть побудовані з випередженням.

Скажіть, що змінилося? У нас що, грошей стало в 10 разів більше? Я десь читаю всяку маячню з приводу того, що ми начебто зайняли багато, Тимошенко примудрилася за минулий рік 15 млрд. доларів взяти у МВФ. Де вони? А ми взяли у МВФ 2 млрд., і обидва лежать неторкнуті. Один мільярд лежить в Нацбанку, підтримує наші валютні резерви, другий лежить у Казначействі. Жодного долара не витрачено і не буде витрачено, тому що ми його пустимо на розрахунки за зобов'язаннями Тимошенко. Зараз настане термін платежу за її зобов'язаннями, а ми заплатимо.

Так питається: ми що, збільшуємо борги? Ні.

Просто запрацювала система управління в державі, влада стала стабільна, надійна, вона ставить перед собою абсолютно реальні завдання і вона їх вирішує. Я не кажу, що у нас все прекрасно і чудово. Після того хаосу, який був, потрібен час. Але сподіваюся, що влада і далі буде так само ефективно діяти.

Завантажити проект кодексу