Дефіцит йоду = дефіцит інтелекту [Дослідження]

Таку вражаючу статистику свого часу озвучив у своїй доповіді екс-міністр охорони здоров’я України Василь КНЯЗЕВИЧ на спільній нараді МОЗУ та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) з питань ліквідації йодного дефіциту в Україні восени 2009 року.

Такі прогнози непоодинокі. Питання йододефіциту в українського населення все частіше піднімають медики. Воно й недивно: в Україні щорічно народжується 426 тисяч дітей, близько вісім відсотків з яких — від йододефіцитних матерів. І ці цифри постійно зростають.
Чому Рівненщина віднедавна стала областю з важким рівнем ендокринних захворювань? Хто з цією проблемою бореться? І чому так важливо вживати йод у перший триместр вагітності? Про все — у дослідженні "ОГО".

"Ми втрачаємо інтелект, втрачаємо геніїв"
— Багато років вважалося, що на Рівненщині — ендемія середнього ступеня важкості, — розповідає обласний дитячий ендокринолог Галина БОЙКО. — Однак, за останніми даними, Рівненщина перейшла рубіж важкої ступені рівня захворюваності. Незважаючи на те, що начебто йододефіцит для всіх знайома проблема. Йоду у нас ніколи не було і немає.

Справді, у радянські часи таку проблему як йододефіцит вирішували традиційно — масовою профілактикою. Завдяки антиструміну, хоча його користь медики нині піддають сумнівам, Україні на певний час вдалося знизити показники ендокринних захворювань.

Однак останні 10 років — через відсутність системного вживання йодованої солі, продуктів з вмістом йоду та йодопрепаратів — у ендокринологів в десятки побільшало роботи.

Щоб не бути голослівними, наведемо таку статистику.
Дитяче населення Рівненщини становить майже 280 тисяч. Діти, що хворіють на ендокринні захворювання, — 61 тисяча. Це 22,6% усіх дітей області (по Україні середній такий показник — лише 9,5%).
Домінує в ендокринних захворюваннях — зоб І-ІІ ступеня (51 тисяча 7 чоловік). Зростають з року в рік вузлові форми зобу.
Зростає кількість випадків раку. П’ятеро дітей з раком щитовидки стоїть на обліку.

— Вже в цьому році маємо одну дитину (торік було дві дитини), — із сумом констатує Галина Бойко. — Колись раку щитовидки у дітей взагалі не було! Це така рідкість! Рак щитовидки міг розвинутись хіба що у дорослої людини, яка має не один десяток прожитих років...

Ще одним яскравим прикладом того, що проблема надзвичайно важливіша, ніж їй надають уваги, — вроджений гіпотеріоз.
— На сьогоднішній день у нас 50 випадків вродженого гіпотеріозу. Такі дітки вже є інвалідами, які потребують замісної гормональної терапії ДОВІЧНО... — зауважує обласний дитячий ендокринолог.

Нині діє спеціальна Державна програма, за якою практично всім новонародженим у пологових будинках беруть з п’яточки краплю крові на визначення вродженого гіпотеріозу. Програма дала свої результати. Вона дала змогу вести точну статистику та облік хворих на гіпотеріоз.
— Показники вродженого гіпотеріозу постійно зростають. Мабуть, тому, що ми хвилеподібно боремося з наявною проблемою. То боремося, то не боремося. Немає системного підходу.

Свого часу, у 2002-2005 роках, на Рівненщині діяла регіональна програма. Хоча вона і не забезпечувала профілактику йодом, однак включала якісне добування солі, її зберігання та обробку, доступ у торгові мережі. Плюс промисловість — продукти мали готуватися з йодованою сіллю. Вона закінчилася, і все...
— Було прекрасне виробництво на Донеччині — "Артемсіль". Нині їхню сіль купують за кордоном багато країн. Але закупки в Україні оцієї "Артемсілі" стрімко падають. Через нерозуміння процесу обтяження проблеми йододефіциту, — вважає Галина Бойко.

До речі, антиструмін колись теж мав свої недоліки. Він містив, як-то кажуть, кінську дозу йоду одразу. А йод, які відомо, дуже швидко випаровується. І виходить, що тут він один день є ударною дозою, а наступні шість днів — взагалі ніякого ефекту. Інші медики взагалі сумнівалися щодо якості цього антиструміну — може, там взагалі ніякого йоду не було...

Порятунок в йодованій солі і не тільки
Як же тоді боротися з проблемою? Насправді вихід доволі простий і доступний.
— Найбільш ефективним та економічно вигідним засобом поповнення дефіциту йоду в людському організмі є йодована сіль. Її вибір як носія йоду зумовлений тим, що вона використовується всіма верствами населення, незалежно від фінансового та соціального стану. Її норма споживання невелика — 5-10 г на добу і не залежить від статі, пори року і достатку. Такої дози цілком достатньо, аби забезпечити потребу організму в йоді (добова доза 100-200 мікрограмів), — радить лікар-ендокринолог Рівненського обласного діагностичного центру ім. В. Поліщука Вікторія АЛЄКСЄЄНКО. — До того ж кілограм йодованої солі коштує лише на 5 копійок дорожче за звичайну. Нині майже в усіх країнах, де існує дефіцит йоду, розуміють, що це найбільш дієвий і безпечний шлях до усунення йододефіцитних захворювань. Цей метод успішно використовується у більш як 130 країнах світу.

На жаль, наша держава входить у п’ятірку країн (там також Гаїті, Гвінея-Бісау, Судан, Пакистан), в яких менше 20 відсотків населення споживає йодовану сіль.
— На жаль, ми перенасичені рекламою алкогольних напоїв та тютюну, а ось реклама йодованої солі — відсутня, — акцентує пані Вікторія.
Існують й інші заходи профілактики йодного дефіциту. Приміром, морепродукти, фармацевтичні препарати. Нині нові сучасні йодопрепарати в середньому коштують 20 гривень — сто таблеток. Родині треба мати 60 гривень, щоб вирішити проблему на рік! А йод повинен регулярно надходити в організм, оскільки він необхідний для нормального синтезу гормонів щитоподібної залози.

Зв'язок йододефіцитніх батьків з новонародженими
— Всі наші вагітні добре знають, що необхідно приймати препарати фолієвої кислоти, про кальцій чули. Але чомусь зовсім не хочуть нічого знати про йод. Це на стільки просте рішення проблеми, що його всерйоз не сприймають, — скаржиться Галина Бойко.

— Мама — це є середовище для розвитку дитинки. Все, в тому числі й розумова діяльність, залежить від стану здоров’я вагітної, — розповідає завідуюча обласним генетико-консультаційним центром Любов ЄВТУШОК. — Погано харчується — і це вже дається взнаки. Недостатність фолієвої кислоти — відсутність мозку, нез’єднання спинних хребців. Недостатність йоду — величезний відсоток того, що дитинка народиться з вадами.

Основна "убивча сила" йододефіциту — це клінічні форми недостатності функцій організму у дитинки, які часто не можна вилікувати протягом усього життя. Уповільнена розумова діяльність — швидкість мислення, абстракція, асоціації і всі похідні функції мозку.

— Якщо показати на слайді: нервова клітина у здорової розвинутої людини має розгалужений вигляд, а при йододефіциті — фактично одна крапочка, пучечок, — пояснює дитячий ендокринолог.
Проблема не в тому, що дитина народжена при йододефіциті батьків, одразу народиться хворою на кретинізм, синдром Дауна абощо (чим нас лякають з телеекранів). Просто вона не настільки розумна та здібна, як могла би бути.

— У такій ситуації жінки повинні розуміти, що вагітність потрібно планувати! — резюмує генетик Любов Євтушок. — І, перш за все, жінка повинна обстежитись на прихований гіпотеріоз.
Більше того, найважливішим періодом вагітності є перший триместр. Саме протягом перших трьох місяців слід приймати як фолієву кислоту, так і йодопрепарати і таке інше. Інакше — вади, що сформувалися у дитинки, ніяким способом не вилікуєш...

P.S. На завершення трошки фінансових нюансів. Профілактика та боротьба з йододефіцитом насправді може обійтися державі дешевше, ніж "розгрібання" його результатів. За оцінками експертів, економіка України щорічно витрачає приблизно 43 мільйони доларів США на лікування пацієнтів, які потерпають від хвороб йодного дефіциту. Кожна гривня, яка буде вкладена у вирішення проблеми йододефіциту, принесе 19-63 грн прибутку.

Довідка:
До 30 відсотків населення світу мають ризик розвитку йододефіцитних захворювань. За даними ВООЗ 2006 року, близько 2 мільярдів жителів планети Землі проживають в умовах йодного дефіциту, у 665 млн діагностують зоб, у 11,2 млн — ендемічний кретинізм, у мільйонів людей спостерігаються легкі психомоторні порушення.
За звітом ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України".