В Україні очікують підвищення цін на бензин

Адже значення цих рішень у кілька разів перевищує банальне підняття податку на бензин. Фактично споживач змушений буде платити близько 10 грн за літр А-95, при тому, що якість цього бензину залишатиметься досить сумнівною. І така ціна може стати реальністю вже цієї зими! Але давайте розберемося детальніше.
Ще за часів президентства Кучми при Міністерстві палива та енергетики була створена Експертно-аналітична група з питань стабільного функціонування ринку нафти та нафтопродуктів та розвитку нафтопереробної промисловості. Мету її створення можна прочитати у самій назві, але найголовнішу свою функцію вона виконувала (зараз вже можна говорити у минулому часі) як ефективний діалог між владою та бізнесом. Іншими словами, чиновники з Мінпаливенерго та представники найбільших нафтових компаній України мали змогу спільними зусиллями реформувати ринок нафтопродуктів, який, безсумнівно, є одним із найважливіших у країні.
Кілька разів функціонування ЕАГ було під питанням, її учасники збиралися у владному кабінеті раз на півроку.

Після одного із таких "простоїв" у 2006 році ЕАГ знову зібралася й визначила ціновий коридор, у межах якого повинні знаходитись ціни на АЗС в Україні. Розрахунок формули, яка визначала межі цього коридору, був розроблений за безпосередньої участі представників нафтових компаній. Власне, тоді майже всі "нафтовики" були згодні працювати за новими правилами. Але постійні чвари на владних вершинах під час президентства Ющенка та економічна криза призвели до втрати інтересу до ЕАГ та публікації і дотримання меж цінового коридору. На той момент у ЗМІ звучали хвилювання стосовно того, чи зможе ринок нафтопродуктів стабільно працювати без дотримання справедливих меж. Але практика довела, що власники мереж АЗС самі чудово розбираються у тому, які ціни ставити на стели своїх заправок. От тільки залежність від європейського ринку нафтопродуктів виросла у кілька разів, що і призвело до значного підвищення цін на паливо. Дуже сумнівно, що росту цін могла б запобігти ЕАГ.

Нова ера — нові орієнтири
Після зміни президента та, відповідно, приходу нової влади аналітична група повинна була отримати нове життя. Разом із цим мав би бути відроджений і ціновий коридор, адже саме за часів Юрія Бойка як міністра палива та енергетики він і був розроблений.

Проте не так сталося, як гадалося. ЕАГ лише оновила свій склад у березні цього року і відтоді якихось значимих інформаційних приводів не давала. Так було до 23 листопада, коли було ініційовано чергове засідання. Цікаво, що запрошення на цей захід учасникам ЕАГ надіслали ввечері 22 листопада, а деяким представникам компаній — аж у першій половині дня 23 листопада. Про це повідомив один із членів ЕАГ, який побажав залишитись невідомим. "Можливо, доїхати ми і встигнемо, але підготуватись до обговорення — однозначно ні",— резюмував співрозмовник.

Порядок денний засідання включав три основні питання — цінова ситуація на ринку нафтопродуктів, перехід на нові стандарти якості та заходи зі стимулювання розвитку нафтопереробної промисловості.

Як повідомив президент Асоціації "Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів" Леонід КОСІНЧУК, обізнаний з ходом засідання ЕАГ, воно "за формою більше нагадувало нараду партійного активу в радянські часи: виступили підготовлені доповідачі". Загалом, за його словами, при досить незначних обговореннях було ухвалено три рішення: підтримка подовження дії старих стандартів якості палива, підтримка у введенні мита на імпортні нафтопродукти на рівні 120 євро за тонну та обмеження маржі роздрібних продажів, тобто через мережі АЗС, на рівні 180 доларів на тонні (на всьому асортименті нафтопродуктів на заправці).

Мотиви на мито
Саме на другому пункті хотілося б зупинитися більш детально. Фактично він тісно пов’язаний із необхідністю модернізувати державні нафтопереробні заводи. Логіка проста: ми ставимо націнку на імпортне паливо, щоб вітчизняне отримувало перевагу в ціні, а, отже, більше покупців, отже, більше прибутку, який можна спрямувати на поліпшення нафтопереробного обладнання.

Така схема стосується фактично чотирьох заводів із державним капіталом — Надвірнянський, Дрогобицький, Кременчуцький та Шебелинський. Перші два можна сміливо відкидати, оскільки їх сумарна частка у виробництві палива дуже низька. Наприклад, за даними "Консалтингової групи "А-95", за листопад обидва НПЗ випустили 7,4% бензинів та 11,5% дизпалива від загальної кількості. Причому, серед бензинів немає марки А-95.

Загальна ж картина по чотирьох заводах наступна. Згідно з даними "Консалтингової групи "А-95", їхня частка у загальному балансі (тобто виробництво плюс імпорт, мінус експорт — іншими словами, скільки було спожито в межах України) за листопад становить 28,6% по бензинах та 36,9% по дизпаливу. Як бачимо, це далеко не більша частина.

Поштовхом до модернізації нафтопереробних заводів стало прийняття ще у 2007 році рішення про перехід на покращені стандарти якості палива з 2011 року. Нові стандарти мали відповідати європейським нормам "Євро-4" та "Євро-5". Недержавні НПЗ (Лисичанський — належить російсько-британській "ТНК-ВР", Одеський — належить російському "Лукойлу") частково виконали дану модернізацію, а державні — ні.

Отже, введенням мита держава намагається дати ще один власним заводам. Хоча, за словами експертів, серед перерахованих вище заводів державним можна називати лише один — Шебелинський газопереробний. "Три інші заводи контролюються дніпропетровською групою "Приват", що є загальновідомим фактом на паливному ринку",— розповідає заступник директора "Консалтингової групи "А-95" Артем КУЮН.
Таким чином, вимальовується звичайнісіньке лобіювання інтересів однієї компанії всупереч інтересам споживачів та здоровому глузду.

Паливні "митарства"
Що ж дасть впровадження плати у 120 євро за тонну для ввізного палива? Послухаємо експертів.

"Введення мита на імпорт світлих нафтопродуктів обмежить доступ на ринок палива, що відповідає стандартам "Євро-4" та "Євро-5". Бензини таких стандартів на сьогоднішній день не виробляє жоден завод, і було б неправильно, якщо ми закриємо ринок від продукції, яку самі не виробляємо", — заявив голова спостережної ради ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (оперує мережею АЗК "ОККО") Віталій АНТОНОВ.

"Як тільки імпортні нафтопродукти піднімуться в ціні, місцеві виробники отримають можливість додатково збільшити ціни і підняти свої прибутки, при цьому якість продукту залишиться на тому ж самому рівні. Крім росту цін, підвищення мита на імпорт призведе до збільшення фальсифікату на ринку та погіршенню якості палива в цілому", — наголосив генеральний директор мережі АЗС Shell в Україні Вільям КОЗІК.

"За намірами Мінпаливенерго ввести імпортне мито прослідковується лобіювання інтересів нафтопереробних компаній. Для незалежних учасників ринку це загрожує диктатурою з їхньої сторони, як це було до відхилення імпортного мита у 2005 році. З тих пір ринок забув поняття "дефіцит", за рахунок імпортних поставок помітно виросла якість палива на українському ринку, споживач отримав можливість обирати паливо потрібної якості та ціни", — зазначила директор ТОВ "Континент Нафто Трейд" (оперує мережею АЗС WOG) Людмила ВОРОНІНА.
За загальними висновками експертів, бензин А-95 після введення мита може подорожчати майже до 10 грн/л, що стане безпрецедентним випадком для українського ринку нафтопродуктів. Чи готові власники автомобілів платити таку ціну за паливо такої ж, або гіршої якості? Дуже сумніваюся.
Тема наступної розмови не менш цікава та, на жаль, сумна — стандарти якості палива.