МММ по-рівненськи: чи отримають люди квартири у житловому комплексі "Золота підкова"

— УКБ мало організувати виконання будівельних робіт через генпідрядника, здійснювати технічний нагляд за будівництвом і довести об’єкт до здачі в експлуатацію державній комісії. Чи виконало воно ці функції — ні, — озвучила на сесії Рівнеради вимоги до міського голови і депутатів від імені інвесторів "Золотої підкови" Людмила НАЗАРЕНКО. — Замість простої схеми, УКБ і генпідрядник залучили ще й посередника — київську структуру "Перша українська індустріально-інвестиційна компанія". Я не буду вдаватися до уточнення, навіщо це було зроблено. Ми хочемо зараз отримати свої квартири, а для цього слід уладнати ситуацію, яка є вже зараз. У березні в голови РОДА була проведена нарада з цього приводу. Сторони цього будівельного процесу на рівні Мінфіну вирішили питання щодо фінансування будівництва банком "Київ". За ухвалою Рівненського міського суду право власності на незавершене будівництво передано на інвестиційну компанію. Банк "Київ" зараз добивається передачі йому права власності на незавершене будівництво, щоб відновити будівельні роботи. Тобто й інвестиційна компанія, і банк рухаються до виконання своїх зобов’язань. Залишається лише УКБ і міській владі виконати частину своїх зобов’язань: розподіл земельних ділянок між вул. Соборна, 283, 284 і 285, встановлення вартості їхньої оренди (це вже як результат розподілу) і забезпечення підключення будинку до інженерних мереж (це пряма функція згідно дозволу на виконання будівельних робіт і договору на виконання будівництва), зобов’язати УКБ Рівненського міськвиконкому виконати свої зобов’язання по договору — передачі права власності інвесторам на 23 квартири.
— Чи ви спілкувалися з банком "Київ"? — поцікавився заступник міського голови Андрій ФІЛІН.

— Так, вони сказали, що у п’ятницю, 14 січня, вони приїжджали сюди й зустрічалися з міським головою і керівництвом облдержадміністрації, — продовжила пані Назаренко.

— Я їх в очі не бачив! — вибухнув міський голова Рівного Володимир ХОМКО. — Більше того: двічі їх викликали на рівні губернатора для розмови по підписаним договорам — вони двічі не з’являються.
— Представники банку запевнили, що були у місті і спілкувалися з владою, — стояла на своєму представниця інвесторів.
— Я вам ще раз кажу, — не вгавав і мер.

— Значить, нас хтось вводить в оману...
— Я сиджу перед вами, і кажу, що їх в очі не бачив, то як ви думаєте, хто вас вводить в оману? — ніяк не заспокоювався Хомко. — Ми уклали договір оренди землі, вжили заходів, щоб зменшити навантаження на вас при під’єднанні будинку до інженерних мереж. Але ще нема будинку, тому нема що під’єднувати. Все, що там написано в договорах, все зробимо. А ось зобов’язань щодо 23 квартир я на себе не візьму, я це наперед кажу...

— Та Полоцького (екс-начальника міського УКБ Сергія Полоцького — авт.) посадити, причому тут 23 квартири, — не витримав суперечок депутат Рівнеради Олександр ЛАЩУК.

— Посадіть, я вам даю доручення міського голови — посадіть Полоцького, — "ухопився" за ідею Хомко. Коли сміх депутатів стих, мер вже спокійніше звернувся до представниці інвесторів "Золотої підкови". — Там справді була афера. І справді УКБ у неї встромляло свого носа. Тому займатися цим повинна прокуратура. Тому що людина, яка заснувала цю "Першу українську компанію", сама очолила банк, сама в себе взяла кредит на будівництво на 30 мільйонів гривень. Потім сама створила ще одну фірму — "Богдан" — і сама перевела всі активи компанії на неї, а пасиви залишила разом з вами. Це було ще в 2005 році. Це МММ натуральний.

Пані Назаренко спробувала ще щось додати, а депутати активно почали обговорення.

— Хтось хоче очолити депутатську комісію, щоб вирішити це питання? — запитав Хомко суворим голосом вихователя. У відповідь в залі запанувала тиша. Тоді звернувся до пані Людмили. — Дякую, що прийшли. Ми доб’ємо ваш будинок, не так швидко, але доб’ємо. Будемо старатися виходити на банк "Київ". Єдине, що не візьму я на себе зобов’язання по 23 квартирах, бо це пропаде весь річний бюджет розвитку міста. Для того є прокуратура, то хай вона і розбирається.
— Мова не йде про забезпечення житлом, мова йде про гроші... — апелювала пані Людмила.
— Ви як мала дитина! — перебив мер. — Про що ви говорите? Нема ваших грошей. Все вкрадено до нас!