Екс-ефект: Чи варто відновлювати минулі стосунки

Сценарій 1. Собака на сіні
— Як він міг? Ми ж стільки років були разом, стільки пережили, і ось тепер він — щасливий з іншою!
— Так ви ж півроку як розійшлися. І це ти його покинула.
— І що? Невже це привід починати інші стосунки?

Більш ніж упевнена: подібний діалог доводилось чути кожному. І не один раз. Як наслідок — найчастіше пані розквітає й усіма правдами й неправдами повертає собі екс-коханого. Але при першій чи другій нагоді — знову йде. І знову повертається... Адже, незважаючи на всі ознаки краху, зізнатися собі, що ви зовсім різні люди й продовжувати не варто, сили бракує. Аби визначитися, необхідно хоча б раз усе-таки піти назовсім. Або залишитися. Бо "зависання" ні до чого доброго не призводить...

Звісно, бувають й винятки. Це стосується тих пар, які реальних претензій до партнера й не мали, а пристосовували "претензії" до принципу "завоюй мене знову". Якщо ігри зупинити вчасно, то все навіть може скластися. Якщо ні — може також скластися. Але не з вами.

Сценарій 2. Б/в жувальна гумка
— Він був поряд, зайшов привітатися... Ми кави попили, одним словом, нічого серйозного, але у нас стільки спільного...
— Так ви ж розійшлися. І це ти його покинула.
— І що? Він дорогий мені як пам’ять.

І знову життя й стосунки перетворюються на таку собі жувальну гумку, яку вже хтось до цього пожував: жуєш за звичкою, але ні смачнішою, ні якоюсь іншою вона так і не стає.

Тішитеся, що це миттєвий порив? Не тіштеся — як правило, це надовго. Хто сказав, що до колишнього можливо повернутися тільки один раз? Така циклічність затягує... Це непогано, але чи є перспектива?
Звісно, можна спробувати пожувати цю гумку інакше. Або так само, але не цю, а ту, яку жували до цієї. Люди, які добре знають один одного, іноді не можуть про це навіть подумати. І це цілком зрозуміло, бо ж навіщо вигадувати велосипед, якщо тут подають старий і звичний самокат?

Сценарій 3. Гидке каченя
— Дивлюсь на нього і розумію, що доля дала мені другий шанс.
— Так ви ж розійшлися. І це ти його покинула
— І що? Ким він тоді був? Ніким. А тепер — очей не відірвати, ще й перспектива яка!

Ми вас не чекали, а ви приперлися, ще й не в лахмітті (бо ж так за нами страждали), а у золотих обладунках (ну і чого ж ти їх раніше не одягав?). Серце тане, бо ж усе це він робив, щоб повернути тебе, єдину-неповторну-чарівну і безліч інших компліментів. Звучить надзвичайно солодко й нереально? Насправді ж продовження шкільних і студентських романів перетворюються в кохання на все життя набагато частіше, ніж може здатися. Отака от статистика.

Звісно, можна швидко бігти у салон, щоб обирати весільну сукню. Втім, не забудьте спершу поцікавитися маленькою дрібничкою: чи він досі не одружений. Бо ж окрім ніжних почуттів до вас, покращеної зовнішності й створення "перспективи" за час вашої розлуки він міг обзавестися не менш прекрасною, доброю, розумною, надзвичайною і так далі дружиною та дітьми. А почуття до такої диво-жінки ще й як може конкурувати з силою першого кохання, пронесеного через роки.

Реанімація: варто чи ні?
Як би ми себе не тішили рожевими мріями, психологи до такого повернення у минуле ставляться досить скептично.
— У більшості випадків, роман з колишнім закінчується ще більшим незадоволенням та розривом, — каже психолог Алла ЯРЕМОВИЧ. — Причина проста, адже попередній розрив був нічим іншим, як втечею від проблеми, яку потрібно було вирішити. Пристрасті вляглися, біль стих, а проблема то залишилась. Часто партнери не можуть прийняти одне одного такими, якими є насправді. Адже нерідко трапляється й так, що люди зустрічаються роками, а пов’язавши життя шлюбом — не можуть разом жити. Роман, звісно, можна реанімувати, але стосунки на те й стосунки, що повинні враховувати інтереси обох сторін. Окрім того, стосунки — це праця душі. І якщо у них переважають споживацькі інтереси, нічого з них не вийде.

За словами пані Алли, існує кілька причин, з яких стосунки не можна реанімувати у принципі.
— Перш за все, зрада, яка повторилася більше одного разу. У більшості випадків подібне буде повторюватися систематично. А воно вам треба? — пояснює психолог. — На другому місці психологічний тиск на основі постійного кепкування та приниження. Також не варто говорити про другий шанс для стосунків, які передбачали використання, грубу маніпуляцію на благо лише себе, єдиного і лише себе. Не більше шансів і у стосунків, де промайнула тінь рукоприкладства. А приказка "б’є — отже любить" ніщо інше, як вигадка. Так само ні до чого доброго не приведуть й надмірні, патологічні ревнощі. Ці причини часто стають причиною "розривів", а при бажанні "почати все з початку", виринають як айсберги й знову руйнують стосунки.

Едуард ХИТРИЙ, фотохудожник:
— Не можу в даному випадку комусь щось радити, адже чужі стосунки — сутінки. Думаю, варто чинити, виходячи із ситуації, так, як велить серце. Я ж не проти повернутись до стосунків, коли двоє людей розумних людей цього хочуть.

Тетяна КЛИМЕЦЬ, модель, фіналістка конкурсів "Міс Рівненщина" та "Красуня України":
— Це дуже індивідуальна річ. Деяких парам перерва між стосунками йде на користь. Є час все переосмислити і змінити свої погляди. Коли молоді люди знову починають зустрічатись, все налагоджується. Втім, буває й навпаки. Особисто у мене є досвід поновлення стосунків. Після паузи вони ставали тільки кращими.