Медична реформа: всі — до сімейного лікаря

Передбачається, що у загальнонаціональному масштабі реформа розпочнеться 2014 року. Поки ж задумане реалізовуватимуть у кількох "пілотних" регіонах — з вересня почнуть реформувати охорону здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській і Донецькій областях. У Міністерстві охорони здоров’я вирішили почати зі створення системи екстреної медичної допомоги, тобто реформування швидкої, аби вона була "як у Європі". "Головне не тільки, щоб "швидка" приїздила вчасно, а й щоб вона була оснащена усім необхідним обладнанням та медикаментами, аби рятувати життя людини", — зазначив міністр Олександр Аніщенко.

Наступним етапом буде поділення території регіонів, які входять до експерименту, на госпітальні округи. Що саме має являти собою госпітальний округ в експериментальних областях — поки медики і самі не знають. З документів відомо лише, що в госпітальний округ має входити одна лікарня швидкої, кілька поліклінік, багатопрофільна лікарня та хоспіси. "У нас чекають наказів зверху: який район покроїти і який залишити", - пояснили Deutsche Welle в одній з вінницьких лікарень.

Усі — до сімейного лікаря!

Майже кожен другий пацієнт закінчує лікування "не там, де потрібно". У міністерстві думають, як заохотити українців одразу йти не до спеціалізованого лікаря, а звертатися до сімейної амбулаторії, де лікар огляне пацієнта і тоді сам направить до відповідного фахівця. "Зараз у нас більше 43% пацієнтів починають лікування і закінчують його не там, де потрібно. А це зайві витрати", — наголошує міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко. Він посилається на досвід країн Західної Європи, де близько 75 відсотків пацієнтів проходять лікування у лікарів загальної практики і за потреби їх особистий лікар направляє пацієнта на лікування до фахівців.

Чиновники від медичної галузі переконані, що все можна "докорінно змінити". Прикладом реформи називають Київ. Там ще раніше спробували реформувати галузь самотужки. Тож столична влада подала заявку на включення Києва до пілотного проекту, розповіла Deutsche Welle керівник прес-служби Міністерства охорони здоров’я України Тетяна Юрченко. "Київ, з огляду на те, що там вже проходять процеси, які підпадають під реформу, також попросився включитися в це", — наголосила Юрченко. Прохання Києва включитися в експеримент не дивує, адже всі пілотні регіони фінансуватимусь пріоритетно. За словами міністра охорони здоров’я Олександра Аніщенка, нині міністерство готує постанову про збільшення фінансування екстреної допомоги. Планується збільшити фінансування одного виклику з 5 до 60 гривень. Крім того, для пілотних регіонів будуть закуплені нові автомобілі меддопомоги, на що виділено 200 мільйонів гривень.

Київ ділитиметься досвідом. Позитивним?

Київ обіцяє поділитися з іншими регіонами своїм досвідом створення амбулаторій сімейного типу. За інформацією управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, у столиці на засадах сімейної медицини працюють 44 заклади, вони обслуговують більше 340 тисяч мешканців (або 12,4% всього населення міста). За перше півріччя відкрито 15 амбулаторій сімейної медицини, до кінця року заплановано відкриття ще 90. На облаштування ста таких закладів у бюджеті Києва передбачено сто мільйонів гривень: на ремонт існуючих приміщень, будівництво або купівлю нових приміщень та придбання обладнання.

Однак кияни, схоже, досі не зрозуміли ані суті реформ, ані їхньої доцільності. "Тепер я мушу платити додатково кардіологу за те, що прийшов до нього без направлення від сімейного лікаря. Це просто дурня і витрачання часу", — скаржиться киянин Петро Іванович, сидячи у довгій черзі під кабінетом сімейного лікаря. Він зауважує, що допомогти сімейні лікарі можуть далеко не завжди: кабінети терапевтів у зв’язку з новими обов’язками не стали краще оснащеними – тонометр, ваги, ростомір, фонендоскоп. Міністерство обіцяє, що сімейні лікарі отримають сучасне діагностичне обладнання. "Лікарів, які надаватимуть первинну допомогу, сконцентрують у спеціальних центрах, де працюватиме кілька спеціалістів, лабораторії, рентген-кабінети", — каже Аніщенко. Утім, скільки коштів на це передбачено у бюджеті, міністр не уточнює. Так само без відповіді залишається питання, чи вистачить бюджетних коштів на оснащення відповідних центрів по всій Україні, якщо реформу буде подовжено 2014 року.

Терапевти "нового покоління": обов’язків багато, обладнання мало

Медична реформа коштує киянам занадто дорого, переконана Наталія Новак, заступниця голови фракції "УДАР Віталія Кличка" у Київраді. "Мешканці сіл узагалі б ридали, якби дізнались, що в Києві, з його розгалуженою мережею громадського транспорту, гроші витрачаються на відкриття амбулаторій, котрі знаходяться на відстані 300 метрів — 5 кілометрів від існуючих поліклінік", — обурюється Новак. Вона каже, що люди в селі звикли діставатись до лікарів, долаючи шлях у десять, а то й більше, кілометрів. Саме там, за її словами, слід відкривати амбулаторії. А у великих містах повинен діяти кардинально інший підхід, вважає київський політик.

Утім, висновки про ефективність нової системи у міністерстві робитимуть за кілька років — по завершенні "пілотної" фази. Тим не менше, в інших регіонах уже зараз шкодують, що кошти на реформу дісталися не їм. Президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Середюк нарікає, що у регіонах гострі проблеми з наданням екстреної медичної допомоги. А на їх розв’язання коштів не даватимуть — поки "не настала черга на реформу". "А в інших регіонах що? Чекати? А якщо експеримент не вдасться? Якщо від нього відмовляться, то реформи у медицині так і не почнуться навіть у 2014-му?", — запитує Середюк. На його думку, почати реформи української системи охорони здоров’я потрібно було з одної медичної ланки, але у всіх регіонах одразу.