27.12.2011, 10:01

Жіночі розваги: Яна Кравчук-Гемберг: "Проблема фотографа у тому, що його ніколи немає на світлинах" [+ІНТЕРВ'Ю]

Вона більшість свого буденного життя віддає медицині. Спочатку було навчання та інтернатура, потім робота у медичному центрі, нині — майже відкриття власного косметологічно-дерматологічного центру на Мірющенка. Однак, поза роботою, окрім чоловіка, у неї є ще одне "кохання"... Фотоапарат. Яна Кравчук, один з організаторів численних джаз-культурних заходів у Рівному (разом із чоловіком, банкіром Сергієм Гембергом), — перший гість нової рубрики "Жіночі розваги з Юліаною ТЕТ".
Хто сказав, що для жінки місце лише в церкві, на кухні чи у спальні? Сучасні жінки мають чимало неординарних захоплень та цікавих хобі! Після робочих буднів та сімейних турбот сучасні жінки вміють відпочивати тілом і душею у найрізноманітніші способи. Хтось фотографує діток, хтось — затятий театрал, хтось тренує улюблену собаку, хтось ганяє на авто, а хтось підкорює гірські вершини. Жіночий погляд на відпочинок та розваги — у нашій новій рубриці "Жіночі розваги по-рівненськи з Юліаною ТЕТ". (Гостем рубрики може стати кожна рівнянка, для якої хобі стало частиною життя. Знаєте таких? Пишіть нам на uliana.tet@gmail.com)

— Яно, як давно захоплюєтеся фотографією?
— Почалося все, мабуть, тоді, коли мій тато прислав з Америки перший цифровий фотоапарат. Мені було 18. Це був шок! Мати фотоапарат, на якому відразу бачиш те, що сфотографував, передивляєшся, видаляєш відразу непотрібні і неякісні фото... До того, до речі, я якось фотографією мало цікавилася. Хоча мала за плечима навчання в художній школі, тому мати справу з чимось креативним і творчим я завжди хотіла. Пізніше на весілля чоловік Сергій подарував мені новий фотоапарат Nikon. І так воно затягнулося... Згодом я пішла до школи Купчинського. Ми організували клуб "White rabbit". А оскільки ми з чоловіком багато подорожуємо-їздимо, то назбиралося багато фото і для виставки :) (власну фотовиставку Яна Кравчук відкривала у листопаді минулого року. Вона мала назву "Зустрілися фотограф і дорога..." — авт.)



— Що потрібно для того, щоб "підживлювати" своє захоплення?
— Відвідувати виставки, напрацьовувати смак. Дуже багато цінної інфо можна нині знайти в інтернеті. Існує дуже багато фоторесурсів. Мені особисто дуже запам'яталася поїздка минулого року до Польщі на фотопленер. Від України, мабуть, найбільше було рівненських фотографів. І коли ти більше спілкуєшся у такому професійному колі відчуєш, як розпалюється якийсь внутрішній вогонь... І так і хочеться взятися за фотоапарат :)

До речі, мабуть, не дивно, що Рівне — це свого роду столиця фотографії. Тому що у нас дуже багато талановитих, натхненних фотографів, часті фотовиставки, Фотовернісаж...



— Що найважливіше для створення вдалого фото?
— На першому місці, звісно, творчий погляд автора. На другому — техніка. Як би там не було, але від хорошої техніки багато що залежить. Візьмемо, наприклад, наявність у фотоапараті діафрагми різної величини, яка забезпечує правильне світло. Чим менша діафрагма, тим кращої якості виходить фокусація основного об'єкта. Або лінзи... Є люди, які ставлять старі об'єктиви з колишніх фотоапаратів на нові фотоапарати. Я зараз, на жаль, не зовсім маю час такі експерименти проводити.

Під час інтерв'ю та чаювання :) Юліана ТЕТ - Яна Кравчук
Під час інтерв'ю та чаювання :) Юліана ТЕТ - Яна Кравчук


— Скільки, на твою думку, варто віддати за хорошу фототехніку?
— Я думаю, в районі тисячі-двох доларів. Хоча, звісно, можна починати і з "меншого". Вартість техніки — це взагалі спірне питання. Ось зараз, до прикладу, супердорогими фотографіями вважаються світлини одного американського безхатченка, який власними руками змайстрував фотоапарат на смітнику і ним фотографував підпільно жінок... І це нині шедеври. Тому все залежить від смаку, від уподобань. Хтось любить ретро-фото, хтось навпаки надзвичайно сучасні.



— Яку б хотіла тематичну фотосерію відзняти?
— Так, я виношую одну ідею... Мені дуже подобаються фото з місячними дітками, яких — доки вони сплять — "викладають" у різних кумедних позах, як пластилін :) Я дуже хотіла би в майбутньому теж таку фотосерію зробити.



— З чого, на твою думку, варто почати фотографам-початківцям?
— Ой, ти знаєш, всі починають з квіточок, пелюсточок, листочків і так далі :) Макрозйомка — це просто мега-популярна річ серед початківців. Уже згодом, з досвідом, починаєш помічати якісь дрібніші деталі. Вже починаєш більше звертати увагу на концепцію фото, на якусь ідею, а не на техніку чи вдалий кадр.



— Наскільки для фотографа необхідне знання різноманітних технічних засобів обробки фото?
— Думаю, необхідно. Хоча не варто цим зловживати. Є такий фотограф Касандра, яка взагалі "створює" фото у комп'ютерних програмах. І ці зображення стають справжніми фотографіями з життя. Але це окремий вид мистецтва, пов'язаний з графікою та образотворчим уявленням. Зараз є небагато, але є фотографи, які взагалі намагаються фотографувати тільки на плівку... В принципі, мене вчили фотографувати так, щоб потім мінімум витрачати на підправку зображення.





— Хороший фотограф, зазвичай, за кадром. Ніколи не шкодували, що на більшості світлинах тебе немає?
— Буває часом :) Особливо, коли фотографуєш такі масштабні події, як джазовий фестиваль, наприклад. Потім дивишся: там купа друзів, всі веселяться, посміхаються, а хто оці моменти зберігає на фото, потім ніхто і не згадає :)



— Твої поради догляду за технікою.
— Одне з найстрашніших для фототехніки — різкі перепади температури. Ну, і, звісно, обережність при роботі з апаратурою.



— Чи брала участь у якихось фотоконкурсах зі своїми роботами?
— Так... І, як не дивно, у першому ж три мої фото зайняли перші місця. Це був фотоконкурс для фотографів-любителів у Севастополі. Більше того, кожна з тих трьох фото для мене особливо близька.. Одна з них — джазова (де ж я найбільше фотографую, як не на Джазі :))

"Трубач"
"Трубач"


Друга — це мій Сергій (Гемберг, чоловік Яни — авт.) в Празі, в метро. Прагу ми з Сергієм взагалі дуже любимо, це місце нашого медового місця (хоча та поїздка відбулася аж через рік після весілля).

"Ну когда же?"
"Ну когда же?"


Третя — теж із тієї серії з Сергієм.

"Куда ведут дороги?"
"Куда ведут дороги?"


— А з фотомоделями ти колись працювала?
— Хм.. Мабуть, хіба тоді, коли "White rabbit" брав участь в організації конкурсу "Ідеальний мачо". Ми тоді для кожного з учасників робили тематичні фотосесії. А мені ще трапився культурист, який, до речі, потім і виграв той конкурс :) Я, звісно, дуже переживала, але начебто вийшло нічогенько.



— Насамкінець, наведи три “за” і три "проти" свого хобі.

"За":
— фотографія дає тобі волю. Волю від роботи, від побутових проблем; волю для творчості, для натхнення та креативу;
- це розвиває твій художній, естетичний смак;
- це можливість показати іншим, як ти бачиш світ.

"Проти":
- це дорого;
- тебе ніколи немає на жодній фотографії;
- і, останнє, повне технічне оснащення професійного фотографа у рюкзаку по вазі практично непідйомне для жінки :)
Щасливе Рівне