"Чоловічі розваги": Володимир Ковалець: "Якщо відпочивати, то активно" [+ІНТЕРВ'Ю]

Відомі рівняни розповідають про свої чоловічі захоплення автору рубрики Віктору Данилову. Що таке вибух адреналіну, знає кожен справжній чоловік. Наші герої крутіші - вони не бояться не тільки стрибків з трампліна, але й журналістського диктофона.

- Звідки у Вас захоплення тенісом?
- Я з дитинства цікавився і займався спортом. Першим видом, яким захопився, була класична боротьба. Тренувався у відомого рівненського тренера Павла Васильовича Леонтьєва. Дай Боже йому здоров’я, адже він працює і виховує професійних спортсменів і сьогодні. Саме Павло Васильович долучив мене до професійного спорту. Раніше на міжнародні змагання їздили рідко, частіше на всеукраїнські або на чемпіонати Радянського Союзу. Пригадую, як поїхали у Ленінград, і я став призером міжнародного турніру. У 10-му класі став чемпіоном України з боротьби. Від олімпійського чемпіона Анатолія Рощина мені прийшло запрошення навчатися у військовому інституті фізичної культури в Санкт-Петербурзі. Там я виконав норматив майстра спорту, став чемпіоном Збройних сил. Після закінчення університету ще деякий час залишався жити там, але додому все одно хотілося. Після одруження переїхав до Рівного.

У 28-29 років боротьбою вже не займався, але енергію все-таки хотілося кудись спрямувати. Ішов якось парком Шевченка і побачив, як люди грають у теніс. Тоді й сам вирішив спробувати. Займаюся цим і по сьогоднішній день. До речі, команда аматорів Рівного стала переможцями України.


Ви запальна людина?
- Дуже! Якщо я чимось захоплююсь, до речі, не тільки у спорті, а й у бізнесі, то стараюсь доводити справу до кінця, з максимальним результатом.

- З чого починали?
- В університеті довелося спробувати себе майже у всіх олімпійських видах спорту, так як були предмети відповідні, треба було здавати заліки. Пробував навіть стрибати з трампліну та займався лижнім спортом. У нас були такі, що відмовлялись стрибати. Не могли себе перебороти. Казали, що їм простіше пробігти 10 км, аніж стрибнути з такої висоти.
У мене є свій параплан. Літаю на ньому в Кременецьких горах або на кар'єрах в Понебелі недалеко від Обарова. Принцип параплана такий: потрібне тепле повітря і щоб воно піднімалось догори. Близько 5 років я вже захоплююся й цим.
Також грав у футбол, волейбол, хокей, бадмінтон. Але в Рівному на першому місці у нас залишається теніс як спосіб життя.
Полюбляю просто пробігтися по парку в межах 30 хвилин, здати крос, як то кажуть.
У наш час навіть дозвілля, заняття будь-яким видом спорту потребує певних затрат. Треба поєднувати роботу із спортом. Народна мудрість каже: “В здоровому тілі — здоровий дух”. Спорт організовує людину, надихає на роботу, змінює світогляд.

- Що дає великий теніс для людини?
- Це постійний рух, азарт, він настільки затягує, що неможливо зупинитися. Дає більше можливості спілкуватися зі знайомими та друзями. Як ви самі розумієте, у наш час, коли інтернет витісняє живе спілкування, це дуже важливо!

- З чого почати заняття?
- З бажання. Придбавши тенісну ракетку та спортивну форму, не вагайтесь, приходьте в тенісний клуб "Софія-Star", і ми вам допоможемо. Повірте, не пошкодуєте. Ви помиляєтесь, якщо думаєте, що це дорого. Ціни помірні й доступні.



- А змагання з тенісу організовуєте?
- Звісно! Проводимо професійні турніри для молоді (вони є в календарі ФТУ). Для аматорів (як для жінок, так і для чоловіків) проводимо, в середньому, раз у місяць. Ведеться рейтинг.



- Ви також за здоровий спосіб життя?
- Однозначно, так! Я не палю, випити можу символічно на свято, стараюсь підтримувати фізичну форму.

- Ви часто подорожуєте?
- Донька Софія професійно займається тенісом. Змагання проходять по всьому світу. Коли є можливість, стараюся їздити разом з нею, тому що моя підтримка для неї дуже важлива!

- Чи були курйозні випадки, травми?
- Від травм не застрахований ніхто, незалежно від того займаєшся ти спортом чи ні. Я не вважаю, що аматорський теніс — це більш травматичний вид спорту, аніж будь-який інший. Єдина порада до новачків, перед тим як вони візьмуть ракетку і м'ячик до рук — це 15-20 хвилин розігрітися. Так ви зможете себе вберегти від небажаних травм.

- Чим Ви полюбляєте займатися у вільний час?
- На жаль, вільного часу у мене не дуже багато. А якщо він і з’являється, то проводжу його активно. Також люблю грати в інтелектуальну гру "балда".

- Про що мрієте?
- Мрію, щоб у нашій країні був спокій. Щоб у людей було більше позитивних емоцій, були здорові й щасливі. Особисто хочу, щоб донька досягла певних результатів у своїй справі!


Анекдот від гостя:

Із спортивного репортажу:
- Нам треба гол! Нам треба гол! Нам треба — ми його і отримали!