На Рівненщині стурбовані пропагандою гомосексуалізму

Чи несе загрози для України впровадження всього того, що стоїть за відносно новими для нас термінами як “гендерна політика” та “ювенальна юстиція”, і, якщо так, то як цьому протистояти? Про це впродовж двох годин дискутували члени постійної комісії Рівненської облради з питань науки, освіти, культури і духовності та координаційної ради з питань духовно-морального виховання при цій комісії; чиновники, які відповідають за освіту і виховання неповнолітніх; психологи, педагоги, науковці та священнослужителі.

Про що йдеться?

Прагнучи інтегруватись до Європи, Україна взяла на себе низку зобов'язань, серед яких є запровадження гендерної політики та формування підґрунтя для створення ювенальної юстиції.

Спробуємо з'ясувати, що стоїть за іншомовними словами.

Спершу - трохи теорії. Гендер — це свого роду “соціальна стать”, набір тих ролей, які виконують чоловіки та жінки, причому вони можуть як співпадати із суто біологічними статево-рольовими стереотипами, так і суперечити ним. Гендерні відмінності формуються в дітей у процесі навчання ролі чоловіків і жінок, від перших днів народження й насамперед до досягнення статевої зрілості.

Здавалося б — суха термінологія, що мало стосується реального життя. Проте, багато хто з учасників круглого столу висловив переконання: під загальними фразами приховується небезпека пропаганди гомосексуалізму. Адже в багатьох працях з гендерної проблематики наголошується: біологічна і соціальна стать людини можуть не співпадати; неважливо, ким ти народжуєшся, а важливо, ким себе почуваєш; набір гендерів — ширший, ніж чоловічий та жіночий, є ще й гомосексуалісти, транссексуали, трансвестіти... і люди, які взагалі не визначились із своєю гендерною ідентичністю.

- У гендері нічого поганого немає, це розуміння чоловіком і жінкою своєї соціальної ролі. Однак те, що сьогодні пропонується в цьому сенсі Європейським Союзом — це підтасовка, - говорить президент Міжнародного центру батьківства (м.Київ) Олександр Марченко. - Сьогодні з ЄС іде атака на сім'ю. Сім'я в європейській спільноті нині зруйнована, а антисімейні технології пропонуються і нам.



На підтвердження цих слів учасники дискусії наводять такі факти. У підручнику з секусуального виховання для наймолодших, який з 2008 року розповсюджується в українських дитсадках, читаємо: “Більшості хлопців подобаються дівчата, але є й такі, яким подобаються хлопці. Дівчатам також можуть подобатись дівчата...” У збірці рекомендацій з гендерних стандарітв сучасної освіти, яка побачила світ в Україні позаторік, пропонується заборонити в дошкільних закладах поділ іграшок на дівчачі та хлопчачі. “Ляльки-хлопчики теж можуть бути вдягнені як у штани, так і спідниці”, - читаємо там. А в деяких дитсадках Литви та Швеції дошкільнят уже знайомили з казками, в одній із яких король одружився на... королі з сусіднього королівства, а двоє самців-жирафів спершу переживали, що не можуть мати дітей, але згодом заспокоїлись, знайшовши покинуте крокодиляче яйця і всиновивши його...

- Під виглядом боротьби за права людини і демократію в Європі та США, а останніми роками і в Україні пропагується терпиме ставлення до одностатевих відносин, легалізація одностатевих шлюбів, - висловлює стурбованість декан гуманітарного факультету Національного університету “Острозька академія” Василь Жуковський. - Прихильники таких поглядів говорять про потребу прирівняти такі союзи до традиційних сімей, надати їм право усиновлювати і виховувати дітей. Таким чином, іде руйнування сімї, основної ланки держави. Наслідки гомосексуалізму очевидні: поширення СНІДУ, демографічна криза, виродження нації. Спотворюється саме поняття про мораль.

На думку багатьох учасників дискусії, поширенню такої практики може сприяти й запровадження в Україні так званої “ювенальної юстиції”. Взагалі, це — західна модель правосуддя у справах про порушення, скоєні неповнолітніми; мережа установ та організацій, які працюють з неповнолітніми правопорушниками. Однією з таких установ у ряді країн є “служба пробації” - спеціалізована державна структура, яка знаходиться поза поліцією та в'язницею, і на яку покладається виконання покарань, не пов'язаних із позбавленням волі. Проте, на думку ряду експертів, існує небезпека того, що через службу пробації, своєрідну інспекцію нагляду за “проблемними” сім'ями, може відбуватись масове позбавлення батьківських прав і відбирання дітей — для передачі їх на всиновлення гомосексуальним парам за кордоном.

- Поняття “насилля” за кордоном передбачає більше елементів, ніж це прийнято у нас, - пояснює доцент Львівської фінансової академії Тетяна Полянчич, яка досліджує питання ювенальної юстиції. - Нам дивно уявити, щоб дитину забрали в батьків через те, що вона важить на півкілограма менше, а за кордоном служба пробації вже спостерігатиме за такими сім'ями... Небезпечним є те, що до таких служб в Україні планується залучати представників громадських організацій, і, за браком фахівців, є можливість проникнення в школи організацій лесбіянок, геїв, бісексуалів та транссексуалів.



- В Україні нав'язується така модель ювенальної юстиції, яка за кордоном вже призвела до того, що колосальна кількість дітей відібрана від батьків, - занепокоєний священик УПЦ КП із м.Суми о.Сергій (Яровий). - Соціальні працівники та судді мають величезну владу над долею дитини. Один з фінських дослідників так і сказав: ювенальна юстиція побудована на тому, що діти переходять у власність держави.

Між тим, на думку представників влади, які брали участь у засіданні круглого столу, у вирішенні проблем неповнолітніх за кордоном є позитивний досвід, відмовлятись від якого не варто.

- Торік в області 309 дітей взяли на облік як тих, чиїх батьків позбавили батьківських прав, - говорить начальник служби у справах дітей Рівненської облдержадміністрації Віктор Марчук. - І впродовж року жодному з цих батьків не було поновлено батьківські права, а у Європі таке поновлення, з поверненням дітей у сім'ї, відбувається у 80-85% випадків. Тому треба визнати, що в світі існує позитивний досвід у цих питаннях, і не так важливо, як його називати. Так само не можу погодитись з деякими думками щодо поняття насилля в сім'ї. У нас під насиллям до дитини зазвичай розуміють лише насилля фізичне — видимі сліди побоїв. За кордоном це поняття ширше. Але ж справді, інколи наслідки насилля економічного, психологічного, можуть бути тяжчими! Хіба це норма, якщо дитина замість того, щоб навчатись, тижнями працює на городі... Ювенальна юстиція саме й піднімає багато з цих питань. Треба зазначити, що кількість дітей, батьки яких позбавляються батьківських прав, на Рівненщині не збільшується, а всиновлюють наших дітей лише громадяни України, причому переважно жителі Рівненської області. Що ж до служби пробації, то, можливо, і немає необхідності створювати окрему структуру, а достатньо буде лише наділити відповідними повноваженнями нашу службу. А то нині трапляються випадки, коли справа, що стосується неповнолітнього, лежить у суді роками, а між тим, дитина за цей час вже могла б бути усиновлена...

- Все нове, що приходить до нас, потрібно впроваджувати в нашу систему дуже делікатно, - висловлює компромісний погляд на порушену проблему начальник управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Іван Вєтров. - Говорячи про гендерну політику, не потрібно доводити справу до крайнощів: приміром, сьогодні в Європі вже не кожен подасть жінці пальто, а в нас таке шанобливе ставлення збереглося, навіщо ж від цього відмовлятись?

Відмовлятись від поваги до жінки учасники круглого столу, втім, і не пропонували — хоча екзотичні пропозиції під час дискусії таки звучали. Приміром, викладач Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Назарій Блищак запропонував звернутись до центральних органів влади з пропозицією вилучити слово “гендер” з будь-яких документів — якщо вже воно, мовляв, містить у собі стільки суперечливих моментів.

- Річ не в тому, щоб заборонити термін — так можна і слово “атом” заборонити, зважаючи на небезпеку атомної зброї, - резюмував ректор Національного університету “Острозька академія” Ігор Пасічник. - Мова йде не про “полювання на відьом”, а про те, щоб не допустити вакханалії, порушення моральних норм і правил поведінки.



Тим часом із вимогою недопущення руйнування традиційних християнських цінностей в українському суспільстві через запровадження “гендерної політики п'ятистатевої рівності” до Президента, парламенту і уряду вже звернулись депутати Львівської обласної ради. Імовірно, що, за підсумками круглого столу в Острозі, аналогічний документ запропонують на розгляд і сесій Рівненських обласної та міської рад. Вже цього місяця ініціатори дискусії запланували продовжити її в Рівному, а у березні нюанси гендерної політики планують розглянути на всеукраїнській науково-практичній конференції, що має відбутись на Рівненщині. А отже, суспільна дискусія на специфічну і поки що дещо екзотичну для Рівненщини тему, схоже, лише починається.